Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Леванчука А.О., Савченко В.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Кантемир Ірини Олексіївни, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області, про переведення співвласникові прав та обов'язків покупця при продажі частки у праві спільної часткової власності, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2016 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_4звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником 63/100 частин житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1

Власником інших 37/100 частин будинку та господарських будівель і споруд була ОСОБА_6, яка згідно договору купівлі-продажу від 17 липня 2014 року продала, а ОСОБА_7 придбала 37/100 частин житлового будинку за ціною 120 000 грн.

Позивачка вважала, що 17 липня 2014 року при продажу частки у праві спільної часткової власності було порушено її переважне право купівлі як співвласника та нотаріальна дія щодо посвідчення договору купівлі-продажу вчинена з порушеннями закону, у зв'язку з чим просила перевести на неї право покупця частини спірного житлового будинку.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 23 березня 2016 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_4 переважне право на придбання у власність 37/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 Визнано договір купівлі-продажу від 17 липня 2014 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Кантемир І.О. за реєстровим номером 666 таким, що порушує переважне право на придбання співвласника ОСОБА_4 Переведено права та обов'язки покупця 37/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 вартістю 120 000 грн., із ОСОБА_7 на ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 17 липня 2014 року, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Вирішено питання про перерахування 120 000 грн, внесених 24 лютого 2015 року ОСОБА_4 за квитанцією № 0.0.353370625.1, з депозитного рахунку ТУ ДСА України у Харківській області, де вони зберігаються, на користь продавця ОСОБА_6 Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності щодо 37/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 14520909 від 17 липня 2014 року.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2016 року рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 23 березня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про повернення ОСОБА_4 коштів, внесених нею на депозитний рахунок ТУ ДСА у Харківській області.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником 63/100 частин житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1

Власником інших 37/100 частин будинку та господарських будівель і споруд була ОСОБА_6, яка згідно договору купівлі-продажу від 17 липня 2014 року продала, а ОСОБА_7 придбала 37/100 частин житлового будинку за ціною 120 000 грн.

При цьому колегія суддів встановила, що заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 08 грудня 2010 року позов ОСОБА_6 задоволено. Проведено поділ жилого будинку та господарських будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи № 11211/622 від 08 лютого 2010 року, зобов'язано сторони виконати певні переобладнання, ухвалено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 компенсацію у розмірі 579 грн. Додатковим рішенням цього ж суду від 18 травня 2011 року зобов'язано ОСОБА_4 не чинити перешкод у користуванні ОСОБА_6 належною їй частиною будинку та господарських будівель.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 08 вересня 2011 року заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 08 грудня 2010 року змінено, доповнено його реченням наступного змісту: "Після проведення переобладнання відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи № 11211/622 від 08 лютого 2010 року вирішено перерозподілити частки у праві власності на жилий будинок за адресою: АДРЕСА_2 визнавши за ОСОБА_6 право власності на 37/100, а за ОСОБА_4 - на 63/100 частин будинку та господарських будівель".

Учасники спільної часткової власності мають право на частку у праві власності на майно (ч. 1 ст. 356 ЦК України), а не на конкретно визначену частку у майні. Спільна часткова власність характеризується множинністю суб'єктів і єдністю об'єкта. Відповідно до цієї концепції кожному із співвласників спільної часткової власності не може належати частка самого майна. Ідея спільної часткової власності у тому і полягає, що майно належить усім співвласникам одночасно.

Згідно ч. 2 ст. 367 ЦК України, у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" № 7 від 4 жовтня 1991 року (v0007700-91) передбачено, що оскільки з виділом учаснику спільної власності на будинок його частки в натурі спільна власність на неї припиняється, решта учасників спільної власності втрачає право привілеєвої купівлі цієї частки.

Таким чином, після набрання чинності заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 08 грудня 2010 року, яке було змінене рішення апеляційного суду Харківської області від 08 вересня 2011 року, право спільної часткової власності на жилий будинок припинилося, кожному із співвласників виділено в натурі його частку у нерухомому майні, а тому у позивачки відсутнє переважне право купівлі частки в будинку, що належала ОСОБА_6

Суд апеляційної інстанції перевіривши обставини по справі, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Інші доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують, а зводяться лише до переоцінки доказів.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення суду апеляційної інстанції, оскільки судове рішення законне та обґрунтоване.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 31 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.