Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2016 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ступак О.В., Леванчука А.О., Парінової І.К.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Половинська Ольга Борисівна, реєстраційна служба Головного управління юстиції України в Чернівецькій області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання незаконними та скасування рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на будівельні матеріали, за касаційною скаргою ОСОБА_5 та ОСОБА_4, з урахуванням доповнень від 25 травня 2016 року, на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 25 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 05 травня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 25 жовтня 2010 року між відповідачами ОСОБА_6 і ОСОБА_7 було укладено договір дарування нерухомого майна, відповідно до умов якого ОСОБА_6 подарував ОСОБА_7 45/100 частки будинку по АДРЕСА_1. Вважають, що вказаний договір укладено з порушенням норм чинного законодавства, оскільки ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 08 жовтня 2010 року, яка направлена для виконання 12 жовтня 2010 року, було накладено заборону на відчуження об'єктів нерухомості по АДРЕСА_1, у тому числі й тих, що були предметом спірного договору дарування, при цьому відповідачі були обізнані про існування такої ухвали, а також про існування спорів з приводу даного нерухомого майна, які розглядались різними судовими інстанціями протягом останніх 10-ти років. Крім того, рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 19 квітня 2011 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 липня 2011 року, скасовано рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07 липня 2010 року, відповідно до якого було задоволено позов ОСОБА_6 до Чернівецької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване майно по АДРЕСА_1, зокрема будинку літ. "А" та літ. "Б", та в задоволенні вказаного позову апеляційним судом було відмовлено. У зв'язку з наведеним та на підставі норм ст. ст. 203, 215 ЦК України просили вказаний вище договір дарування визнати недійсним.
Також указували, що забудовниками спірних самочинно збудованих об'єктів нерухомого майна, а саме: житлових будинків літ. "А" та літ. "Б" з надвірними спорудами є саме позивач ОСОБА_4 та її покійний чоловік ОСОБА_9, після смерті якого заяву про прийняття спадщини до органів нотаріату подав їх син ОСОБА_5 Вона з покійним чоловіком брали участь у будівництві майна та вкладали власні кошти у його будівництво. Відповідач ОСОБА_6 та його колишня дружина ОСОБА_10 лише зареєстровані у будинку та в ньому не проживають. Вважали, що відповідачі не мають прав на вказані об'єкти нерухомого майна та протягом багатьох років намагаються різними способами оформити своє право власності на них, зокрема, з цією метою було внесено виправлення на обмірних кресленнях у частині інформації про забудовника спірних житлових будинків, а саме: виправлено ім'я з "ОСОБА_9." на "ОСОБА_9.".
Також указували на те, що на підставі рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14 грудня 2010 року № 807/22 було видано свідоцтво на ім'я ОСОБА_6, згідно з яким посвідчено право власності на житловий будинок літ. "А" загальною площею 163,4 кв. м, у тому числі п'ять житлових кімнат площею 90,5 кв. м, сарай літ. "В", вбиральню літ. "Г", огорожу № 4-5, у розмірі 1/1 частки, проте у зв'язку з наведеними вище обставинами, а саме: існуванням ухвали суду від 08 жовтня 2010 року про забезпечення позову та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 19 квітня 2011 року, вказане рішення Чернівецької міської ради слід визнати недійсним, оскільки вого не відповідає вимогам ст. 19 Конституції України. Крім того, підлягає визнанню недійсним і свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на ім'я ОСОБА_6 на підставі зазначеного рішення органу місцевого самоврядування. Намомент прийняття оскаржуваного рішення міської ради, видачі на його підставі свідоцтва про право власності, укладення договору дарування спірні об'єкти нерухомого майна, а саме: житловий будинок літ. "А", літ. "Б", сарай літ. "В", вбиральня літ. "Г", криниця № 1, огорожа № № 2, 3, 5, 6 не були об'єктами завершеного будівництва та 100 % ступеня готовності, а також не є об'єктами завершеного будівництва й на час звернення до суду з цим позовом, тому з підстав, передбачених ч. 3 ст. 331 ЦК України, просили визнати за ними право власності на будівельні матеріали, які використовувались при будівництві.
На підставі ст. 388 ЦК України вважають, що спірне майно підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_6
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 25 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 05 травня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі урахуванням доповнень позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просять скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Враховуючи те, що під час проведення попереднього розгляду справи встановлено обставини, передбачені ч. 5 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне призначити її до судового розгляду.
Керуючись ч. 5 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, треті особи: приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Половинська Ольга Борисівна, реєстраційна служба Головного управління юстиції України в Чернівецькій області, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Чернівецькій області, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання незаконними та скасування рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на будівельні матеріали призначити до судового розгляду на 05 жовтня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
|
О.В. Ступак
А.О.Леванчук
І.К.Парінова
|