Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І., Черненко В.А., Штелик С.П., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області до ОСОБА_6, відділу Держкомземагентства у Дергачівському районі Харківської області, третя особа - реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції в Харківській області, про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки за касаційними скаргами заступника прокурора Харківської області та представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на рішення апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року,

У вересні 2012 року прокурор Дергачівського району Харківської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області із указаним позовом, у якому просив визнати недійсним державний акт серії НОМЕР_1 від 30 липня 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га по АДРЕСА_1, виданого на ім'я ОСОБА_6; визнати недійсним запис про реєстрацію вказаного державного акта у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; витребувати спірну земельну ділянку із незаконного володіння ОСОБА_6 на користь Русько-Лозівської сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 безпідставно та протиправно набула право власності на указану земельну ділянку, оскільки на ХХІІ сесії Русько-Лозівської сільської ради V скликання від 04 квітня 2008 року питання про передачу відповідачу у приватну власність спірної земельної ділянки не розглядалося та не вирішувалося, а прийнято головою ради одноособово.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 20 травня 2015 року позов прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області задоволено. Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_1 від 30 липня 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га по АДРЕСА_1, виданий на ім'я ОСОБА_6 Визнано недійсним запис про реєстрацію вказаного державного акта у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Зобов'язано ОСОБА_6 звільнити та повернути земельну ділянку по АДРЕСА_1 у володіння і користування Русько-Лозівської сільської ради.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах держави в особі Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

У касаційній скарзі заступник прокурора Харківської області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 у касаційній скарзі просить змінити мотивувальну частину рішення апеляційного суду згідно доводів касаційної скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що на підставі рішення ХХІІ сесії Русько-Лозівської сільської ради V скликання від 04 квітня 2008 року ОСОБА_6 видано державний акт серії НОМЕР_1 від 30 липня 2008 року на право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га по АДРЕСА_1

Прокуратурою Харківської області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при прийнятті рішень органом державної виконавчої влади, за результатами якої встановлено, що на ХХII сесії V скликання Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області від 04 квітня 2008 року таке питання не розглядалося і не приймалося.

Прокуратурою Дергачівського району Харківської області за вказаним фактом порушено кримінальну справу № 37120009 відносно службових осіб Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області.

У межах досудового слідства у вказаній кримінальній справі встановлено факт підроблення рішення Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області про передачу у власність відповідачу спірної земельної ділянки.

Постановою Золочівського районного суду Харківської області від 04 квітня 2014 року ОСОБА_9 звільнений від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, на підставі п. "е" ст. 1 Закону України від 08 липня 2011 року "Про амністію".

За договором купівлі-продажу від 20 листопада 2010 року ОСОБА_6 продала земельну ділянку площею 0,1500 га по АДРЕСА_1 ОСОБА_7 Договір посвідчено приватним нотаріусом за реєстровим № 648.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, апеляційний суд виходив із того, що спірна земельна ділянка набута ОСОБА_6 у власність із порушенням ст. ст. 12, 118 Земельного кодексу України, ст. 19 Конституції України та ч. 1 п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування України", що призвело до незаконного її відчуження на підставі завідомо незаконного рішення органу місцевого самоврядування, винесеного одноособово головою Русько-Лозівської сільської ради, та порушення прав територіальної громади Русько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області. Разом з тим, спірна земельна ділянка за два роки до ухвалення судового рішення була продана відповідачем. Новий власник земельної ділянки ОСОБА_7 не була притягнута до участі у справі, а суд апеляційної інстанції не має такої компетенції, тому позов задоволенню не підлягає.

За вимогами ст. 130 ЦПК України, під час попереднього судового засідання суд має вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 33, 36, 119 ЦПК України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. Якщо позивач помилився відносно обов'язку відповідача щодо поновлення порушеного права, суд має виходити із положень ст. 33 ЦПК України.

Якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (ст. 33 ЦПК).

Відповідно до ст. 304 ЦПК України, суд апеляційної інстанції при розгляді справи керується правилами розгляду справи судом першої інстанції, з винятками й доповненнями, встановленими главою І "Апеляційне провадження" розділу V ЦПК України (1618-15) . У зв'язку з цим, зокрема, в апеляційній інстанції не вирішується питання про залучення до участі у справі осіб, яких не залучив суд першої інстанції (крім правонаступників), оскільки на стадії апеляційного провадження справа вже є розглянутою судом першої інстанції відносно тих осіб, склад яких сформовано у першій інстанції. Лише в цих межах апеляційний суд може перевіряти законність рішення суду першої інстанції (ст. 303 ЦПК України).

Суд першої інстанції не виконав обов'язку, передбаченого ст. 130 ЦПК України, ухваленим рішенням вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_7, яка не брала участі у справі, на що обґрунтовано вказав апеляційний суд, обмежений вирішувати таке питання на стадії апеляційного розгляду справи.

Крім того, пославшись на неналежність складу сторін у справі у зв'язку із тим, що ОСОБА_7 не залучено до участі у справі, апеляційний суд розглянув спір по суті. Разом з тим, за обставин, коли розгляд справи потребує участі усіх осіб, які мають відношення до предмета спору, а питання про залучення усіх належних відповідачів судом першої інстанції не вирішено, апеляційний суд відмовляє у позові з цих підстав. При цьому обґрунтованість позовних вимог (розгляд справи по суті) не перевіряється.

Враховуючи викладене, рішення районного суду скасовується із виходом за межі доводів касаційної скарги з урахуванням повноважень ч. 3 ст. 335 ЦПК України, а рішення апеляційного суду - на підставі ст. 338 ЦПК України із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційні скарги заступника прокурора Харківської області та представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 травня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 30 листопада 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.