Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Мазур Л.М., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про повернення банківського вкладу та процентів за вкладом, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 25 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 лютого 2016 року,

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") про повернення банківського вкладу та процентів за вкладом.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 11 вересня 2009 року між ним та банком було укладено договір банківського вкладу № SAMDN06000706932657, відповідно до якого банк прийняв від відповідача грошові кошти в сумі 18 000 грн строком до 11 вересня 2010 року з виплатою 22 % річних, які за закінченням кожного місяця зараховуються на картковий рахунок. Оскільки сума щомісячного вкладу не була перерахована позивачу відповідно до укладеного договору на його картковий рахунок, просив стягнути з відповідача на свою користь за договором банківського вкладу від 11 вересня 2009 року суму вкладу у розмірі 18 000 грн та нарахованих процентів у розмірі 3 960 грн за договором банківського вкладу "До вимоги" суму процентів у розмірі 878 грн 40 коп.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 25 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 лютого 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_4 суму банківського вкладу та процентів за договором банківського вкладу від 11 вересня 2009 року у розмірі 16 523 ргн 40 коп.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача неповернутої суми вкладу з нарахованими відсотками за вирахуванням знятого позивачем залишку за депозитом.

Правильними є висновки судів і про те, що вимоги позивача щодо стягнення з банку процентів за договором банківського вкладу не підлягають задоволенню, оскільки за закінченням строку вкладу сума вкладу була перерахована на картковий рахунок позивача, що унеможливлює здійснення банком подальшого обслуговування вкладу відповідно до п. 7 договору за ставкою вкладу за договором.

Крім того, обґрунтованими є висновки судів про те, що заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу вкладника до банку про видачу вкладу.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, отже, судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 25 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.