Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Коротуна В.М., Мазур Л.М., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства "Одеська Кіностудія", третя особа - голова правління приватного акціонерного товариства "Одеська Кіностудія" Звєрєв Андрій Вадимович, про поновлення на роботі, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 березня 2016 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Одеська Кіностудія" (далі - ПАТ "Одеська Кіностудія"), третя особа - голова правління приватного акціонерного товариства "Одеська Кіностудія" Звєрєв А.В., про поновлення на роботі.

На обґрунтування своїх вимог посилався на те, що з 20 вересня 1976 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем на посаді генерального продюсера. Проте 28 жовтня 2014 року його було звільнено з посади. Вважав звільнення незаконним, у зв'язку з чим просив поновити його на посаді генерального продюсера ПАТ "Одеська Кіностудія" або призначити його на таку посаду, яка відповідає його професійній кваліфікації; скасувати наказ про звільнення від 28 жовтня 2014 року та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 березня2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, встановивши, що звільнення ОСОБА_4 проведено правомірно у зв'язку із скороченням посади генерального продюсера на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, та розірвання трудового договору з позивачем узгоджено з первинною профспілковою організацією, дійшов обґрунтованого висновку, що при звільненні позивача з роботи відповідачем дотримані всі вимоги передбачені трудовим законодавством, зокрема ст. ст. 43, 43-1, 49-2 КЗпП України та здійснена виплата усіх належних працівникові при звільненні грошових коштів, що відповідає ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, отже, судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.