Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Гримич М.К., Кафідової О.В.,

Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луцьку Волинської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон Будінвест 2", про стягнення одноразової страхової виплати, щомісячних страхових виплат та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луцьку Волинської області на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2016 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луцьку Волинської області про стягнення одноразової страхової виплати, щомісячних страхових виплат та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 жовтня 2012 року він був прийнятий на роботу на посаду підсобного робітника у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Оріон Будінвест 2" (далі - ТОВ "Оріон Будінвест 2").

18 жовтня 2012 року під час виконання певних робіт з ним стався нещасний випадок. Після чого він більше не працював на даному підприємстві.

Зазначав, що за наслідками отриманої виробничої травми 09 вересня 2014 року йому було видано довідку МСЕК, строком на один рік, згідно з якою ступінь втрати професійної працездатності становив 40 %.

З 01 червня 2014 року він отримав ІІІ групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва строком до 01 жовтня 2015 року.

Вказував, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луцьку Волинської області пред'явило позов до ТОВ "Оріон Будінвест 2", Територіального управління держгірпромнагляду у Волинській області про скасування акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5, акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 20 травня 2013 року та визнання нещасного випадку від 18 жовтня 2012 року таким, що не пов'язаний з виробництвом, однак рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

Разом із тим відповідач відмовив у виплаті страхових виплат, тому позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача на свою користь 41 474 грн 26 коп., з яких: 27 666 грн 24 коп. одноразової допомоги за умови стійкої втрати працездатності, 13 808 грн 02 коп. щомісячних страхових виплат за минулий період та зобов'язати відповідача виплачувати щомісячні страхові виплати в розмірі 497 грн 53 коп.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луцьку Волинської області на користь ОСОБА_3 одноразову допомогу у зв'язку із стійкою втратою професійної працездатності у розмірі 27 666 грн 24 коп., щомісячні страхові виплати за минулий період у розмірі 13 808 грн 02 коп.

Зобов'язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луцьку Волинської області виплачувати ОСОБА_3 щомісячні страхові виплати у розмірі 497 грн 53 коп.

Вирішено витання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луцьку Волинської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та ухвалу суду апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що відповідно до наказу від 01 жовтня 2012 року № 23-к ОСОБА_3 було прийнято на роботу у ТОВ "Оріон Будінвест 2" на посаду підсобного робітника, а звільнено з роботи з 31 жовтня 2012 року згідно з наказом від 31 жовтня 2012 року № 25/1-к.

Під час виконання трудових обов'язків, 18 жовтня 2012 року, з ОСОБА_3 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що підтверджується Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку (форма Н-5) та Актом № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форма Н-1) від 20 травня 2013 року.

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі доказів, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), виходив з того, що факт настання з ОСОБА_3 нещасного випадку, що пов'язаний з виробництвом, був встановлений рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2013 року, яке набрало законної сили.

При цьому судами відхилено доводи відповідача про відсутність підстав для проведення ОСОБА_3 страхових виплат, оскільки останній працював у товаристві на підставі цивільно-правової угоди, та товариство не сплачувало відповідних внесків.

Колегія суддів вважає вказані висновки судів законними і обґрунтованими.

Відповідно до ст. ст. 8, 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (у редакції станом на жовтень 2012 року) обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю. Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені у ст. 8 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луцьку зверталося до суду із позовом до ТОВ "Оріон Будінвест 2" та Територіального управління Держгірпромнагляду у Волинській області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3, Територіальна інспекція з питань праці у Волинській області, про скасування акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5, акта про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 20 травня 2013 року та визнання нещасного випадку від 18 жовтня 2012 року таким, що не пов'язаний з виробництвом.

За результатами розгляду даної справи рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 30 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Зазначене рішення набрало законної сили 10 грудня 2013 року, у зв'язку із чим обставини, встановлені при розгляді вказаної справи, не підлягають доказуванню в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України.

Крім того, згідно з листом Територіальної державної інспекції з питань праці у Волинській області від 07 травня 2013 року за дорученням прокуратури м. Луцька 28 листопада 2012 року було здійснено перевірку у ТОВ "Оріон Будінвест 2" під час якої досліджувався факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з цим товариством.

Зазначеною перевіркою було встановлено, що ОСОБА_3 був прийнятий підсобним робітником з 01 жовтня 2012 року, згідно з наказом від 01 жовтня 2012 року № 23-к. Згідно з табелем обліку робочого часу ОСОБА_3 з 01 по 17 жовтня працював по 8 год., з 18 жовтня він перебував на лікарняному у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Разом із тим відмова відповідача у призначенні страхових виплат є необґрунтованою та не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону, оскільки факт перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з ТОВ "Оріон Будінвест 2", а також факт настання з ним нещасного випадку, що пов'язаний з виробництвом, був встановлений рішенням суду та проведеною перевіркою.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Інші доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноваження суду касаційної інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про її відхилення та залишення без змін рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2016 року та ухвали апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2016 року, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Луцьку Волинської області відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 08 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.