Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Кузнєцова В.О., Кадєтової О.В., Мостової Г.І., - розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Інституту загальної енергетики Національної академії наук України про стягнення грошової допомоги у зв'язку з виходом на наукову пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди та стягнення втраченої вигоди, за касаційною скаргою Інституту загальної енергетики Національної академії наук України на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2016 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд із вказаним позовом до Інституту загальної енергетики Національної академії наук України, мотивуючи свої вимоги тим, що він безперервно на постійній основі працював на посаді наукового співробітника, а потім - старшого наукового співробітника в Інституті загальної енергетики НАН України з 18 грудня 2000 року. Наказом № 061-к3 від 11 червня 2015 року звільнений за власним бажанням, про що внесено запис до трудової книжки. У день розрахунку йому виплачено належну заробітну плату і компенсацію за невикористану частину відпустки. При поданні заяви на звільнення він поставив відповідача до відома про вихід на наукову пенсію з виплатою грошової допомоги, передбаченої ч. 19 ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", проте в її виплаті йому було відмовлено. Позивач зазначає, що діями відповідача йому завдана моральна шкода, яку він оцінює у 18 000 грн.

Із урахуванням наведеного просив суд стягнути з відповідача: грошову допомогу в розмірі 6 місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат у розмірі 29 764,7 грн; середній заробіток за 3 місяці в розмірі 14881,35 грн; компенсацію за моральну шкоду в розмірі 18 000 грн; компенсацію за неодержаний прибуток в розмірі 1116,18 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з Інституту загальної енергетики Національної академії наук України на користь ОСОБА_4 грошову допомогу в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат у сумі 29 764 грн 70 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судового збору.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і в частині стягнення судового збору скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено. Стягнуто з Інституту загальної енергетики Національної академії наук України на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 14 881,35 грн. Вирішено питання судового збору. У іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі Інститут загальної енергетики Національної академії наук Українипросить скасувати рішення апеляційного суду та рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 з 21 грудня 1985 року по 01 червня 1988 року працював за спеціальністю в галузі науки в Інституті електродинаміки АН УРСР.

З 01 червня 1988 року по 05 березня 1991 року - на посаді молодшого наукового співробітника наукового відділу моделювання та оптимізації систем з напівпровідниковими перетворювачами електроенергії в Інституті загальної енергетики НАН України.

3 28 червня 1993 року по 15 грудня 2000 року - на посаді головного програміста, а в подальшому - наукового співробітника у науково-дослідному відділі "Математичного моделювання навколишнього середовища" № 205 Інституту проблем математичних машин і систем НАН України.

З 18 грудня 2000 року по 11 червня 2015 року - на посаді наукового співробітника наукового відділу № 1 оптимізації структури паливно-енергетичного комплексу, наукового співробітника, старшого наукового співробітника наукового відділу № 2 ефективності енерговикористання та оптимізації енергоспоживання в Інституті загальної енергетики НАН України.

27 травня 2015 року ОСОБА_4 подав заяву директору Інституту загальної енергетики НАН України про звільнення його з роботи 11 червня 2015 року за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію, виплату компенсації за невикористану відпустку та вихідну допомогу.

02 червня 2015 року позивач також подав заяву відповідачу, в якій вказав, що у зв'язку з наступним його звільненням з займаної посади старшого наукового співробітника і виходом на наукову пенсії просить підготувати довідки для подання у Пенсійний фонд України Печерського району м. Києва з метою оформлення наукової пенсії.

Згідно виписки з наказу про звільнення з роботи № 061-кз від 04 червня 2015 року з 11 червня 2015 року звільнено ОСОБА_4 з посади старшого наукового співробітника відділу № 2 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

У ч. 19 ст. 24 цього Закону визначено, що при виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника відповідно до цього Закону науковому (науково-педагогічному) працівнику видається грошова допомога в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затвердженому Кабінетом Міністрів України, не менше: для чоловіків - 12,5 року; для жінок - 10 років.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого в незмінній частині погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, вірно виходив із того, що займані ОСОБА_4 посади відносяться до наукових посад, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 оку № 257 (257-2004-п) "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", звільнення ОСОБА_4 з наукової посади відбулося при досягненні пенсійного віку та за наявності необхідного стажу наукової роботи, а тому обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача грошову допомогу в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат у сумі 29 764 грн 70 коп.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки на роботодавця покладається обов'язок щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум (в даному випадку це є грошова допомога у зв'язку з виходом на наукову пенсію) у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 27 січня 2016 року та рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року в незмінній частині постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу Інституту загальної енергетики Національної академії наук Українивідхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного судум. Києва від 27 січня 2016 рокута рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 рокув незмінній частині залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.