Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Іваненко Ю.Г., Євтушенко О.І., Ситнік О.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 30 березня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, свої вимоги обґрунтовуючи тим, що 23 вересня 2004 року між нею та ОСОБА_5 Відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області було зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації актів зроблено актовий запис № 508.

Під час перебування у шлюбі у подружжя народилися діти: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки за час перебування у шлюбі через різні погляди на життя виникали постійні непорозуміння та сварки, котрі повторювалися неодноразово.

Оскільки збереження сім'ї є неможливим, позивач просила суд задовольнити позов та винести рішення, яким розірвати шлюб.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 30 березня 2016 року, позов задоволено.

Шлюб, укладений 23 вересня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції в Закарпатській області зроблено актовий запис № 508 розірвано.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що сторони припинили шлюбні відносини та ведення спільного господарства. Позивач стверджувала, що їх шлюб носить формальний характер і відновлення шлюбних стосунків є неможливим.

Доводи касаційної скарги щодо неповідомлення відповідача про день та час розгляду справи, порушення прав неповнолітніх дітей, а також щодо не наведення мотивів, з яких суди визнали збереження сім'ї неможливим не знайшли свого підтвердження та спростовуються встановленими у справі обставинами.

Так, як установлено судами попередніх інстанцій, сторони припинили шлюбні відносини та ведення спільного господарства, а їх шлюб носить формальний характер і відновлення шлюбних стосунків є неможливим.

Як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, оскільки збереження сім'ї є неможливим, а вона не погоджується на збереження шлюбу з відповідачем, і її право на припинення шлюбу гарантоване ст. ст. 104, 105, 110 СК України.

З огляду на вищевикладене, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення норм процесуального та матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 30 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.