Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д., суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І., Черненко В.А., Штелик С.П.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про визнання неправомірною відмови у страховій виплаті за договором добровільного страхування та зобов'язання виконати умови договору страхування за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду із указаним вище позовом, посилаючись на те, що він є власником автомобіля "Lexus RX 350", номерний знак НОМЕР_1. 25 листопада 2013 року він застрахував у приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - ПрАТ "СК "АХА Страхування") майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням вказаним автомобілем, за договором добровільного страхування наземного транспорту. 15 вересня 2014 року застрахований транспортний засіб, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 було пошкоджено вибуховою хвилею від снаряду. 16 вересня 2014 року він направив на адресу відповідача повідомлення про страховий випадок. У виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту відмовлено із посиланням на те, що заявлена страхувальником подія не є страховим випадком.

Посилаючись на необґрунтованість дій страховика, позивач просив визнати неправомірною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту; зобов'язати відповідача виконати умови договору, зокрема п.п.25.1.2 розділу 25 договору - оформити всі належні документи для своєчасної виплати страхового відшкодування, нарахувати та виплатити страхове відшкодування.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 є власником автомобіля "Lexus RX 350", державний номерний знак НОМЕР_1. 25 листопада 2013 року він застрахував у ПрАТ "СК "АХА Страхування" майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням вказаним автомобілем, за договором добровільного страхування наземного транспорту.

15 вересня 2014 року застрахований транспортний засіб, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 пошкоджено вибуховою хвилею від снаряду.

16 вересня 2014 року ОСОБА_6 направив на адресу відповідача повідомлення про страховий випадок. У виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту було відмовлено із посиланням на те, що заявлена страхувальником подія не є страховим випадком.

За змістом п. 29.2.15 договору добровільного страхування наземного транспорту від 25 листопада 2013 року, не є страховими випадками збитки, що виникли під час війни, військових дій, вторгнення військ, повстання, заколоту, громадських заворушень, конфіскації, примусового вилучення, реквізиції, арешту або пошкодження за розпорядженням існуючого де-юре або де-факто уряду або будь-якого органу влади.

Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Положення цієї статті кореспондується з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", за змістом якої договір страхування- це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання, а страховим випадком - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно зі ст. 988 ЦК України (435-15) , ст. 20 Закону України "Про страхування" обов'язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку.

Тобто, положення наведених норм праванерозривно пов'язують момент виникнення обов'язку страховика щодо здійснення виплати страхової суми із настанням страхового випадку. Настання події, яка може належати до страхових ризиків, але згідно з умовами договору страхування є виключенням зі страхових випадків, не породжує обов'язку страховика щодо виплати страхового відшкодування. Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (405/2014) "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" введено в дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо проведення антитерористичної операції на сході України.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначено Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (1669-18) , за змістом частини першої статті 1 якого періодом проведення антитерористичної операції є час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 (405/2014) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Частиною другою зазначеної статті встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

У подальшому, на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (1669-18) розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (1053-2014-р) і від 02 грудня 2015 року № 1275-р (1275-2015-р) затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, у тому числі, включено місто Донецьк. Отже, відповідно до приписів чинного законодавства місто Донецьк, на території якого розташовано застраховане майно, є частиною території України, тимчасово окупованої незаконними терористичними збройними формуваннями, де триває антитерористична операція.

З огляду на проведення антитерористичної операції на сході України, у тому числі за місцем розташування застрахованого майна, та з урахуванням договірних положень, якими не визнаються страховими випадками події, що сталися внаслідок, зокрема, військових дій, заявлена страхувальником подія не може бути визнана страховим випадком, а тому не породжує обов'язку страховика щодо виплати страхового відшкодування.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-1237гс15 від 27 січня 2016 року.

За змістом листа штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 20 серпня 2015 року № 33/9613, з 07 квітня 2014 року на території Донецької та Луганської областей організованими озброєними угрупуваннями вчиняються чисельні терористичні акти, пов'язані із захопленням державних або громадських будівель і споруд, незаконним заволодінням транспортними засобами, умисними вбивствами, захопленням заручників, блокуванням і пошкодженням об'єктів транспортної системи тощо.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 60 ЦПК України).

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказуванню (ч. 2 ст. 61 ЦПК України).

Із доказів у справі, які оцінено судами за правилами ст. 212 ЦПК України, зокрема за висновком спеціального інженерно-технічного дослідження пошкоджень на транспортному засобі від 30 травня 2015 року № 055-15, складеним ДП "Центр експертних досліджень", встановлено джерело пошкоджень застрахованого транспортного засобу - дія осколків бойових снарядів. Такі факти у сукупності із доведеними обставинами щодо перебування у м. Донецьку (у тому числі за адресою розташування застрахованого майна) незаконних терористичних збройнихформувань, ведення на території міста військових дій, свідчать про те, що на підставі п. 29.2.15 договору добровільного страхування наземного транспорту № 307185 Га/13дАС від 25 листопада 2013 року заявлена позивачем подія виключена із числа страхових ризиків, її настання не вважається страховим випадком.

За таких обставин, висновки судів про те, що вказана подія не може бути підставою для виникнення в ПрАТ "СК "АХА Страхування" зобов'язання з виплати страхового відшкодування ОСОБА_6, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргупредставника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.