Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Іваненко Ю.Г., Колодійчука В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Верховинського районного лісгоспу, Верховинського РВ УМВС в Івано-Франківській області про витребування майна з чужого незаконного володіння за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2016 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що Верховинським районним лісгоспом протягом 2014-2015 років йому було виписано два наряди на відпуск лісопродукції, а саме наряд від 12 вересня 2014 року на 2 м. куб. франко-лісової і 2 м. куб. франко-дров'яної деревини та наряд від 30 березня 2015 року на 4 м. куб. франко-дров'яної деревини. З дозволу лісничого Верховинського лісництва було заготовлено дану деревину і складено на території лісового господарства присілка Малий Затінок с. Ільці Верховинського району з метою транспортування. 11 травня 2015 року працівники Верховинського РВ УМВС та Верховинського районного лісгоспу без його дозволу, з використанням автотранспорту відкрито заволоділи належною йому деревиною в загальній кількості 8 м. куб. На його зауваження щодо незаконності їх дій не реагували. Зазначав, що належна йому деревина знаходиться на нижньому складі Верховинського районного лісгоспу і відповідачі добровільно відмовляються її повернути.

Ураховуючи наведене, просив витребувати у Верховинського районного лісгоспу 8 м. куб. деревини та передати її йому.

Рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інситанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із відсутності доказів, які б підтверджували факт неправомірного заволодіння працівниками Верховинського районного лісгоспу деревини, власником якої є позивач.

Суд дав оцінку сукупності доказів, які надали сторони та прийшов до вірного висновку про відсутність належних доказів щодо права власності повивача на витребуване майно.

Рішення суду відповідає вимогам ст. 387 ЦК України.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від

21 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 15 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.