Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Коротуна В.М., Мазур Л.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_7, яка діє через представника ОСОБА_9, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 березня 2016 року,

У липні 2015 року квартирно-експлутаційний відділ м. Вінниці (далі - КЕВ м. Вінниці) звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив виселити відповідачів з кімнати АДРЕСА_2, мотивуючи свої вимоги тим, що 29 жовтня 2007 року майору ОСОБА_4 та його родині було видано ордер № 064 на вселення в указану кімнату.

04 грудня 2007 року ОСОБА_4 вибув для подальшого проходження служби до м. Харків - на посаду начальника регіонального медіа центру Міністерства оборони України - начальника інформаційного відділу "Народна армія" та фактично перестав проживати у гуртожитку за вказаною адресою.

У 2008 році за місцем служби ОСОБА_4 отримав від Міністерства оборони України службове житло за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 04 травня 2011 року № 411 ОСОБА_4 було звільнено з лав Збройних Сил України у зв'язку з переведенням його до Державної прикордонної служби України і наказом головного редактора друкованого органу Міністерства оборони України "Народна армія" від 23 травня 2011 року № 83 ОСОБА_4 було виключено зі списків особового складу редакції.

Оскільки ОСОБА_4 із сім'єю продовжує займати кімнату в гуртожитку, крім того, використовує цю кімнату не за призначенням - здає її для проживання іншим особам, тому відповідно до вимог житлового законодавства позивач просив виселити відповідачів із спірної кімнати без надання їм іншого житла.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 17 березня 2016 року, позов задоволено.

Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 з кімнати АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Судами встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28 грудня 1989 року № 463 затверджено акт державної комісії про прийняття до експлуатації гуртожитку по АДРЕСА_2. Даним рішенням Вінницькому обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації вказано зареєструвати гуртожиток за в/ч 35564 та видати реєстраційне посвідчення. На підставі акта прийому-передачі від 29 січня 2001 року цей гуртожиток був переданий в/ч А0549, а згідно з актом прийому-передачі будівель від 05 квітня 2007 року - переданий КЕВ м. Вінниці.

29 січня 2007 року майору ОСОБА_4, сім'я якого складається з п'яти осіб: дружина - ОСОБА_5, її син - ОСОБА_8, донька - ОСОБА_6, мати дружини - ОСОБА_7, було видано ордер № 064 на вселення у кімнату № 314, житловою площею 18.11 кв. м, у гуртожитку по АДРЕСА_2.

04 грудня 2007 року ОСОБА_4 знявся з реєстрації за вказаною адресою у зв`язку з вибуттям у м. Харків для подальшого проходження служби на посаді начальника регіонального медіа центру Міністерства оборони України - начальника інформаційного відділу "Народна армія".

Відповідно до повідомлення адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС УДМС України у Харківській області ОСОБА_4 з 20 травня 2009 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3.

12 листопада 2008 року військовослужбовцю ОСОБА_4 на склад родини з чотирьох осіб: дружина ОСОБА_5, син дружини - ОСОБА_8, донька - ОСОБА_6, Солоницівською селищною радою видавався службовий ордер № 894 на житлову площу за адресою: АДРЕСА_3. З 20 травня 2009 року ОСОБА_4 зареєстрований за вказаною адресою, а 28 вересня 2011 року - отримав свідоцтво про право власності на цю квартиру.

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 04 травня 2011 року № 411 ОСОБА_4 було звільнено з лав Збройних Сил України у зв'язку з переведенням його до Державної прикордонної служби України і наказом головного редактора друкованого органу Міністерства оборони України "Народна армія" від 23 травня 2011 року № 83 ОСОБА_4 було виключено зі списків особового складу редакції.

В Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 373, визначено, що у разі якщо особа, звільнена з військової служби, не перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов у ЗС України, вона підлягає виселенню з гуртожитку з усіма членами сім'ї, які з нею проживають.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції на підставі встановлених обставин справи дійшли правильного висновку про задоволення позову, оскільки гуртожиток АДРЕСА_2 призначений лише для тимчасового проживання військовослужбовців, то відповідачі підлягають виселенню з кімнати № 314 у цьому гуртожитку без надання іншого житла на підставі ч. 2 ст. 132 ЖК УРСР.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_7, яка діє через представника ОСОБА_9, відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 17 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.