Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., Євграфової Є.П., Мостової Г.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Наталії Борисівни, третя особа - ОСОБА_6, про визнання незаконними нотаріальних дій, за касаційною скаргою ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_7, на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 02 листопада 2016 року,

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н.Б., третя особа - ОСОБА_6, про визнання незаконними нотаріальних дій.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 19 червня 2013 року відповідач посвідчила заповіт ОСОБА_8, який складено на користь його сина ОСОБА_6

Позивач вважав, що посвідчення заповіту було незаконним, оскільки складання заповіту ініціювала колишня дружина заповідувача ОСОБА_9 без відповідного доручення самого ОСОБА_8

Вказував, що заповіт складався в приміщенні лікувального закладу Сумському обласному клінічному онкодиспансері без дотримання таємниці, де на час складання заповіту ОСОБА_8 не лікувався.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_4 просив встановити грубі порушення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н.Б. при вчиненні нотаріальних дій по складанню заповіту, відсутність письмової згоди заповідача по дорученню іншим особам повноважень на вчинення нотаріальних дій, порушення таємниці складання заповіту, а також нікчемність посвідчення заповіту та визнання його недійсним.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 травня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір в розмірі 243 грн 60 коп.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 02 листопада 2016 року рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 травня 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 02 листопада 2016 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 червня 2013 року приватним нотаріусом Сумського міського округу Скоробагатько Н.Б. в приміщенні Сумської обласної клінічної лікарні (м. Суми, вул. Троїцька, 48) у зв'язку із хворобою заповідача на особисте прохання останнього посвідчено заповіт, згідно з яким ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, на випадок своєї смерті, все належне йому майно, яке на день його смерті буде йому належати, заповів своєму сину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно "Реєстру № 2 для реєстрації нотаріальних дій" та "Журналу обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса" (справа № 01-26, том № 1) приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н.Б. було здійснено виїзд за адресою Сумської обласної клінічної лікарні (м. Суми, вул. Троїцька, 48) для посвідчення заповіту ОСОБА_8 за місцем його фактичного перебування у зв'язку з хворобою.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 11 червня 2015 року, яка набрало законної сили, та якої залишено без змін рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 березня 2015 року про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н.Б., про визнання заповіту недійсним, встановлено, що на час складання оспорюваного заповіту від 19 червня 2016 року ОСОБА_8 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні комунального закладу Сумської обласної ради "Сумська обласна клінічна лікарня".

Крім того, вищевказаним судовим рішенням апеляційного суду Сумської області від 11 червня 2015 року також встановлено, що будь-яких переконливих та достовірних доказів тому, що на момент нотаріального посвідчення заповіту у Сумській обласній клінічній лікарні 19 червня 2013 року заповідач перебував у такому хворобливому стані, що могло вплинути на його волевиявлення суду надано не було. Наркотичні засоби в якості знеболювального вперше було призначено хворому лише під час його стаціонарного лікування в Полтавському обласному клінічному онкологічному диспансері в період з 27 серпня 2013 року по 17 вересня 2013 року.

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК Україниобставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (ст. ст. 1233, 1234 ЦК України).

Відповдіно до ст. 1248 ЦК України нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України "Про нотаріат"нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями.

Згідно з пунктами 2, 3 глави 1 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5 (z0282-12) , нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли фізична особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, такі нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.

Якщо нотаріальна дія вчинюється поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, у посвідчувальному написі та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій зазначається місце вчинення нотаріальної дії (удома, у лікарні, за місцезнаходженням юридичної особи тощо) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.

Запис про вчинення нотаріальної дії поза приміщенням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приміщенням, яке є робочим місцем (конторою) приватного нотаріуса, заноситься до Журналу (книги) обліку викликів нотаріуса за межі державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи робочого місця (контори) приватного нотаріуса згідно з додатком 14 до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 (z1318-10) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за № 1318/18613 (z1318-10) (із змінами).

Згідно з ст. 1255 нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю, оскільки судами достовірно встановлено, що заповіт від 19 червня 2013 року вчинений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання, та в межах Сумського міського нотаріального округу, особисто прочитаний та підписаний ОСОБА_8 і до його підписання заповідачу нотаріусом роз'яснено вимоги ст. ст. 1233, 1234, 1235, 1236, 1241, 1254, 1307 ЦК України, про що в його тексті містяться відповідні записи, та був посвідчений приватним нотаріусом із додержанням вимог встановлених ЦК України (435-15) , Законом України "Про нотаріат" (3425-12) та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Доводи представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 про те, що 05 травня 2016 року судом була розглянута справа за відсутністю позивача - ОСОБА_4 суд до уваги не приймає, оскільки як вбачається із журналу судового засідання Ковпаківського районного суду м. Суми під час судового засідання 05 травня 2016 року був присутній представник позивача - ОСОБА_10, який давав пояснення по справі та приймав участь в судових дебатах (т. 1 а. с. 160).

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів та до не згоди з висновком судів попередніх інстанцій.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 02 листопада 2016 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_7, відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 02 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Наталії Борисівни, третя особа - ОСОБА_6, про визнання незаконними нотаріальних дій залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.