Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Завгородньої І.М., Ситнік О.М., Маляренка А.В., Ступак О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Бердянського управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, Виконавчого комітету Бердянської міської ради, фінансового відділу Виконавчого комітету Бердянської міської ради, третя особа - ОСОБА_7, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових осіб органу місцевого самоврядування, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2016 року,

У липні 2015 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до Бердянського управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, Виконавчого комітету Бердянської міської ради, Фінансового відділу Виконавчого комітету Бердянської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями посадових осіб органу місцевого самоврядування.

Посилався на те, що 17 грудня 2014 року працівником адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_7 складено протокол № 480 про вчинення позивачем правопорушення, а саме торгівлю промисловими товарами "ялинка новорічна" сосна у кількості 40 шт., що, на думку особи, яка склала протокол, необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 160 КУпАП. Того ж дня у позивача було вилучено сосни, але 18 грудня 2014 року йому передали сосни на зберігання, з приводу чого він написав розписку, чим був позбавлений права розпоряджатися своєю власністю. 20 лютого 2015 року з цього приводу Бердянським міськрайонним судом Запорізької області винесено постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 2 ст. 160 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За цей час арештований товар став непридатним (сосни засохли), пройшов строк їх реалізації, оскільки товар має обмежений час попиту як новорічний товар, і позивач вважає, що йому заподіяна майнова шкода, яку він оцінює у 10 000 грн (250 грн х 40 шт.), яку просив стягнути з відповідачів. Крім того, ОСОБА_8 просив стягнути з відповідачів моральну шкоду, яку він оцінив у 30 000 грн, збитки у розмірі 1 2018 грн та витрати, понесені на придбання ліків у розмірі 4 414 грн 39 коп.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена частково.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказані вимоги судами не дотримано.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди керувалися тим, що позивачем не доведено протиправність дій відповідачів та факт завдання йому шкоди.

Суди посилалися на те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо позивача, є документом, який лише фіксує певні обставини, і не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тільки підставою для подальшого вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.

Суди дійшли правильного висновку про те, що до спірних правовідносин не застосовуються положення Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) .

Відмовляючи в позові у зв'язку з недоведеністю протиправних дій відповідачів, оскільки у постанові про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення судом така протиправність не встановлена, суди не врахували, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У статті 265 КУпАП передбачений порядок вилучення речей, які є безпосереднім об'єктом правопорушення.

Вилучені сосни були передані ОСОБА_6 на відповідне зберігання, про що свідчить його розписка, фотокопія якої є у матеріалах справи (а. с. 14).

У розписці зазначено зобов'язання ОСОБА_6 зберігати 40 сосен до кінця розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Справа була розглянута 20 лютого 2015 року, про що свідчить постанова Бердянського міськрайонного суду Запорізької області (а. с. 7).

Крім того, статтею 280 КУпАП передбачені обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а у ст. 283 КУпАП - вимоги до постанови.

Ні завданнями судочинства про адміністративне правопорушення, ні іншими нормами КУпАП (80731-10) не передбачено обов'язку суду встановлювати законність чи протиправність дій посадових осіб органу, який уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення.

Як зазначено у постанові Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 лютого 2015 року, щодо ОСОБА_6 складений протокол № 480 від 17 грудня 2014 року про вчинення ним правопорушення (торгівля промисловими товарами "ялинка новорічна" сосна у кількості 40 шт.), передбаченого ч. 2 ст. 160 КУпАП. Матеріали надійшли з Виконавчого комітету Бердянської міської ради (а. с. 7).

Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_8 вирощує ялинки та реалізує їх на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 160 КУпАП закрито на підставі п. 1 т. 247 КУпАП (80731-10) за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно з посадовою інструкцією головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_7, який складав протокол, він зобов'язаний складати протоколи про адміністративні правопорушення в межах повноважень, визначених рішеннями виконкому Бердянської міської ради, яке не суперечить КУпАП (80731-10) , відносно юридичних та фізичних осіб, які не виконують правила благоустрою міста.

На посаді головного спеціаліста адміністративного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради ОСОБА_7 працював з 11 листопада 2013 року по 27 квітня 2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування" система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування" Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Проте суди не врахували, що постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 лютого 2015 року встановлено, що дії ОСОБА_6 вважаються правомірними. Вказаною постановою не визнавалися протиправними дії осіб, які склали протокол, оскільки ст. 160 КУпАП такого не вимагає.

Складання протоколу про адміністративне правопорушення це дія, що фіксує правопорушення. Якщо в подальшому визнано відсутність правопорушення, то дії щодо складання протоколу є такими, що вчинені безпідставно, та такими, що потягли за собою нанесення певної шкоди особі, щодо якої складений протокол.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судами встановлено, що у позивача було вилучено 40 ялинок, і цей товар на день вирішення спору прийшов у непридатність.

В матеріалах справи відсутні матеріали адміністративної справи, в яких має бути протокол про адміністративне правопорушення, акт про вилучення товару та письмові пояснення особи, на яку складений протокол.

Таким чином, суди дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування майнової шкоди. При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

На підтвердження розміру майнової шкоди сторона може надати будь-які допустимі докази, а суд відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України зобов'язаний сприяти у збиранні доказів, чого суди попередніх інстанцій не зробили при розгляді справи.

Посилання на відсутність доказів про непридатність ялинок до реалізації не є належним, оскільки відповідно до розписки ОСОБА_8 зобов'язався зберігати їх до закінчення розгляду справи про адміністративне правопорушення, який тривав до 20 лютого 2015 року. При цьому суди не врахували, що збут зрубаних сосен носить сезонний характер і має обмежений часовий проміжок - до кінця Новорічних та Різдвяних свят, тобто до 14 січня, а зрубана сосна має стан засихання.

Колегія суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що розміри втраченого прибутку повинні базуватися на даних бухгалтерського та податкового обліку, а також необхідність доведення позивачем спричинення йому моральної шкоди та зв'язку витрат, понесених на лікування, із спірними правовідносинами.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно не перевірено обставини справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції і ухвала суду апеляційної інстанції мають бути скасовані з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 335, 336, 338, 343, 345, 347 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 06 квітня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.