Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Коротуна В.М., Мазур Л.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності на депозитні вклади, поділ спільного майна подружжя, витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення грошової компенсації, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 01 березня 2016 року,

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 27 лютого 2010 року до 25 лютого 2015 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_5

Під час перебування у шлюбі за спільні кошти нею та відповідачем було придбано спільне майно, яке не поділене між ними та перебуває у користуванні відповідача. Угоди про добровільний поділ майна між ними не досягнуто.

За час проживання у шлюбі за період з 2011 -2014 роки ними було придбано наступне майно, а саме: два легкових причепи ТД "Кремінь", три телевізори, холодильник, дві морозильні камери. Крім цього є депозитні вклади в акціонерному товаристві "Фінанси та кредит" (далі - АТ "Фінанси та кредит") у розмірі 387 165 грн, які були внесені відповідачем за період з 01 жовтня 2012 року по 25 лютого 2015 року.

Зазначала, що нею також було перевезене до відповідача її особисте майно, а саме: пилосос, килими на підлогу у кількості 4 штуки, шафа для одягу, книжкова шафа, шафа для посуду, шафа для білизни.

Посилаючись, на вищевикладене та уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просила суд: стягнути з відповідача на її користь 14 тис. грн грошової компенсації вартості 1/2 частини її частки у праві спільної сумісної власності на майно, яке набуте під час шлюбу; визнати за нею право власності на 1/2 частину депозитних вкладів у AT "Банк "Фінанси та кредит" у розмірі 193 582 грн 50 коп., та стягнути на її користь грошові кошти у сумі 193 582 грн 50 коп. як 1/2 частину депозитних вкладів у AT "Банк "Фінанси та кредит"; витребування у відповідача належне їй майно, а саме: пилосос "Ракета", килими на підлогу у кількості 4 штуки, шафу для одягу, книжкову шафу, шафу для посуду та шафу для білизни.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 01 березня 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину депозитних вкладів, тобто на 193 582 грн 50 коп. у АТ "Банк "Фінанси та кредит", здійснених ОСОБА_5 у загальному розмірі 387 165 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 193 582 грн 50 коп. як Ѕ частину депозитних вкладів у АТ "Банк "Фінанси та кредит" та 500 грн компенсації вартості автомобільного причепа, а всього 194 082 грн 50 коп.

Автомобільний причіп ПР 183141 (2011), державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 1 тис. грн передано у власність ОСОБА_5

Зобов'язано ОСОБА_5 передати ОСОБА_4 належне їй майно: пилосос "Ракета", килими на підлогу у кількості 4 штук, шафу для одягу, книжкову шафу, шафу для посуду та шафу для білизни.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду в частині визнання за ОСОБА_4 права власності на Ѕ частину депозитних вкладів у АТ "Банк "Фінанси та кредит" та стягнення з нього на її користь грошових коштів у сумі 193 582 грн 50 коп. як Ѕ частину депозитних вкладів у АТ "Банк "Фінанси та кредит", ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В іншій частині рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається (ст. 335 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до роз'яснень, викладених у абз. 2 п. 21, абз. 2 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (v0011700-07) , у випадку поділу грошових сум вклади, внесені у банківські (фінансові) установи за договорами банківського вкладу (депозиту) за рахунок заробітної плати, пенсії, стипендії, інших доходів подружжя, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім'я з подружжя вони внесені, відповідно до ст. 61 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), вирішуючи спір в частині поділу грошових коштів за депозитним вкладами, обґрунтовано виходили з того, що депозитний вклад у загальному розмірі 387 165 грн був внесений ОСОБА_5 у період з 01 січня 2012 року по 25 лютого 2015 року, тобто під час перебування сторін у шлюбі, а тому згідно з положеннями ст. 61 СК України він є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу між ними у рівних частках.

Доводи касаційної скарги про те, що депозитний вклад було внесено за рахунок коштів, отриманих відповідачем до реєстрації шлюбу були предметом дослідження судами попередніх інстанцій та не знайшли свого підтвердження, зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (ст. 335 ЦПК України)

Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судами при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 22 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 01 березня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про визнання права власності на депозитні вклади залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.