Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Писаної Т.О., Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, який діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_5 до відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області, головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, третя особа - Шосткинська місцева прокуратура, про захист цивільних прав та інтересів, відшкодування моральної, майнової шкоди та витрат, пов'язаних зі зверненням до державних органів, за касаційною скаргою відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області, який діє через представника Матросова Романа Юрійовича, на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 січня 2016 року та рішення апеляційного суду Сумської області від 10 березня 2016 року,

У червні 2015 року ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 звернувся до суду з указаним позовом, який обгрунтував тим, що у відділі державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області (далі - відділ ВДВС Шосткинського МУЮ Сумської області) на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження по примусовому стягненню з ОСОБА_7 моральної та матеріальної шкоди на користь його онуки та сина, що була завдана внаслідок злочину. Загальна сума матеріальної шкоди на користь неповнолітньої ОСОБА_5 складає 190 474 грн 85 коп., проте у зв'язку з бездіяльністю та незаконними діями державних виконавців стягнуто лише близько двох тисяч гривень. Невиконання судових рішень впливає на стан здоров'я заявника, оскільки він є інвалідом другої групи, після постійних судових процесів не може спати, відчуває стрес, бо не може відстояти права неповнолітньої онуки, тому просив суд стягнути з бюджету на користь онуки збитки, завдані під час здійснення виконавчого провадження в сумі 190 474 грн 85 коп., на відшкодування моральної шкоди - 50 тис. грн, а також на свою користь матеріальні збитки, які він поніс під час здійснення виконавчого провадження в сумі 545 грн 95 коп. та на відшкодування моральної шкоди -30 тис. грн.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 січня 2016 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 50 тис. грн, ОСОБА_5 - моральну шкоду в сумі 30 тис. грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 10 березня 2016 року рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14 січня 2016 року в частині вирішення вимог ОСОБА_4 про стягнення на його користь моральної шкоди скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_5 моральної шкоди змінено, стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 20 тис. грн.

В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі відділ ВДВС Шосткинського МУЮ Сумської області росить скасувати судові рішення в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди, ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції та апеляційного суду не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається (ст. 335 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.

Апеляційний суд, змінивши рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої на корить неповнолітньої ОСОБА_5 моральної шкоди, обґрунтовано виходив з того, що бездіяльність виконавчої служби, яка встановлена судовими рішеннями, призвела не лише до порушення передбачених законодавством термінів виконання судового рішення, але і до завдання неповнолітній ОСОБА_5 моральної шкоди, що є передбаченою ст. 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1167, 1173 ЦК України та ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" підставою для її відшкодування за рахунок держави.

При цьому визначаючи розмір моральної шкоди, апеляційний суд виходив із засад розумності, справедливості та співмірності (ст. 23 ЦК України).

Доводи касаційної скарги про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту заподіяння неповнолітній ОСОБА_5 моральних та фізичних страждань, безпідставні, оскільки не відповідають встановленим у справі обставинам та висновків суду не спростовують.

Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що апеляційним судом при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу відділу державної виконавчої служби Шосткинського міськрайонного управління юстиції Сумської області відхилити.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 10 березня 2016 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.