Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Кафідової О.В.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 3 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 2 березня 2016 року,

У березні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 5 вересня 2008 року він надав ОСОБА_4 позику в розмірі 6 000 доларів США, зі строком повернення до 30 листопада 2008 року, про що останній склав розписку. На виконання договору в серпні 2010 року відповідач повернув лише 1 000 доларів США.

Ураховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача 5 000 доларів США, що еквівалентно 120 500 грн, три відсотки річних, інфляційні витрати, моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 3 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 2 березня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із пропуску позивачем строку позовної давності звернення до суду.

Даний висновок відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Установлено, що 5 вересня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладеного договір позики, за умовами якого останній отримав у борг 6 000 доларів США, з терміном повернення до 30 листопада 2008 року.

Пред'являючи позов, ОСОБА_3 посилався на часткове повернення ОСОБА_4 позики у серпні 2010 року.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на пропуск позивачем позовної давності.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 14 (v0014700-09) судам роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Таким чином підставами для відмови в позові у зв'язку з пропуском позовної давності є наступні факти: доведеність порушення цивільного права або інтересу, за захистом якого особа звернулася до суду, закінчення перебігу встановленого законодавством строку звернення до суду, відсутність поважних причин його пропуску, заява сторони у справі про застосування позовної давності.

Отже, позовна давність застосовується до обґрунтованого позову.

За правилами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

При цьому відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

У справі, яка переглядається, встановлено, що правовідносини сторін випливають з договору позики, термін повернення боргу сплив у листопаді 2008 року, з даним позовом ОСОБА_3 звернувся лише 29 березня 2012 року, письмові докази на підтвердження часткового повернення відповідачем боргу у розмірі 1 000 доларів США в матеріалах справи відсутні.

Оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 212 ЦПК України, суд встановив фактичні обставини справи та дійшов до правильного правого висновку про обґрунтованість позовних вимог та пропуск позивачем строку позовної давності.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки під час розгляду справи судом не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи висновок суду не спростовують, тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 3 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 2 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.