Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Завгородньої І.М., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Агро-Шанс" про визнання недійсним договору оренди землі та повернення власнику земельної ділянки, за касаційною скаргою сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Агро-Шанс" на рішення апеляційного суду Черкаської області від 25 лютого 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, за яким під час розгляду справи змінила позовні вимоги, та остаточно просила:

- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 01 січня 2010 року між нею та сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Агро-Шанс" (далі - СПОП "Агро-Шанс") строком на 10 років, зі сплатою орендної плати в розмірі 3 % від проіндексованої грошової оцінки угідь внаслідок того, що він не зареєстрований у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" і на даний час у реєстраційній службі Шполянського районного управління юстиції в Черкаській області;

- зобов'язати СПОП "Агро-Шанс" в особі Чеголі С.Г. повернути їй земельну ділянку площею 1,17 га, яка розташована в адміністративних межах Лебединської сільської ради Шполянського району Черкаської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 16 лютого 2007 року.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 посилалась на те, що вказаний вище договір оренди землі вона не підписувала і його не було зареєстровано в Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" і в державній реєстраційній службі Шполянського районного управління юстиції в Черкаській області. Крім того акти прийняття-передачі земельної ділянки в оренду та визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) оформлено без зазначення дати та без її підпису.

Зважаючи на вищевикладене ОСОБА_4 просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2015 року позов задоволено повністю.

Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 01 січня 2010 року між ОСОБА_4 як орендодавцем та СПОП "Агро-Шанс" с. Лебедин Шполянського району Черкаської області як орендарем на строк 10 років, зі сплатою орендної плати у розмірі 3 % від проіндексованої грошової оцінки угідь.

Зобов'язано СПОП "Агро-Шанс" с. Лебедин Шполянського району Черкаської області в особі ЧеголіС.Г. повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 1,17 га, розташовану в адміністративних межах Лебединської сільської ради Шполянського району Черкаської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 16 лютого 2007 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 25 лютого 2016 року апеляційну скаргу СПОП "Агро-Шанс" задоволено частково, рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 28 грудня 2015 року змінено, скасовано в частині визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 01 січня 2010 року між ОСОБА_4 як орендодавцем та СПОП "Агро-Шанс" с. Лебедин Шполянського району Черкаської області як орендарем на строк 10 років, зі сплатою орендної плати у розмірі 3 % від проіндексованої грошової оцінки угідь, та в частині стягнення з СПОП "Агро-Шанс" на користь ОСОБА_4 3 000 грн за надання правової допомоги та в цій частині позовних вимог відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі СПОП "Агро-Шанс", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду в частині залишення рішення суду першої інстанції без змін і в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору оренди землі та стягненні 3 000 грн за надання правової допомоги і відмовляючи у задоволенні цих вимог, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які їх регулюють, встановивши, що державна реєстрація договору оренди землі від 01 січня 2010 року не була здійснена, як передбачено ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон), дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання його недійсним, оскільки такий правочин не є вчиненим з огляду на вимоги ст. ст. 210, 640 ЦК України.

При цьому врахувавши, що спірна земельна ділянка не була належним чином та у порядку, що визначений Законом, передана від ОСОБА_4 до СПОП "Агро-Шанс", а договір оренди цієї земельної ділянки від 01 січня 2010 року є неукладеним та акт прийому-передачі земельної ділянки її власником ОСОБА_4 підписаний не був, а 18 серпня 2015 року до відповідача надійшла її заява від 12 серпня 2015 року, у якій вона просить СПОП "Агро-Шанс" після збору врожаю 2015 року не обробляти її ділянки № № 299, 301, оскільки має намір використовувати їх одноосібно (а. с. 13), на яку СПОП "Агро-Шанс" належним чином не відреагувало та власнику земельну ділянку не повернуло, а тому, виходячи з положень ст. ст. 1212, 1213 ЦК України суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився із висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання СПОП "Агро-Шанс" повернути ОСОБА_4 спірну земельну ділянку.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Агро-Шанс" відхилити.

Рішення апеляційного суду Черкаської області від 25 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.