Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є., суддів: Завгородньої І.М., Мазур Л.М., Коротуна В.М., Писаної Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю України в Одеській області до ОСОБА_6, приватного підприємця "Гефест-56", ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, за касаційними скаргами першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю України в Одеській області та Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2015 року, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2015 року та на ухвали апеляційного суду Одеської області від 30 грудня 2015 року,

У жовтні 2014 року заступник прокурора Малиновського району м. Одеси звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив:

- визнати недійсним та скасувати рішення від 22 листопада 2003 року № 1 засновників приватного підприємства "Гефест-56" (далі - ПП "Гефест-56") про передачу до статутного капіталу нежитлового приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1;

- скасувати рішення про державну реєстрацію від 13 січня 2014 року № НОМЕР_1, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_10, про реєстрацію за ПП "Гефест-56" права власності на нежитлові приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 13 січня 2014 року на нежитлові приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1;

- визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів засновників ПП "Гефест-56", затверджене протоколом від 13 грудня 2013 року № 3, про передачу ОСОБА_9 в якості компенсації його частки у статутному капіталі підприємства права приватної власності на 37/100 частини нежитлового приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1 та про передачу ОСОБА_7 в якості компенсації її частки у статутному капіталі підприємства право приватної власності на 63/100 частини нежитлового приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1;

- скасувати рішення від 20 січня 2014 року № 10090147 про державну реєстрацію за ОСОБА_9 та ОСОБА_7 права власності на нежитлові приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1 від 20 січня 2014 року № НОМЕР_2, видане ОСОБА_9 та ОСОБА_7 на 37/100 та 63/100 частки відповідно;

- зобов'язати ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1 шляхом знесення за власний рахунок самовільно збудованого об'єкта нерухомості.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 грудня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 грудня 2015 року, закрито провадження у справі в частині позовних вимог заступника прокурора Малиновського району м. Одеси про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників ПП "Гефест-56" про передачу до статутного фонду нежитлового приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1 та позовні вимоги заступника прокурора Малиновського району м. Одеси про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників ПП "Гефест-56" про передачу ОСОБА_9 в якості компенсації його частки у статутному капіталі підприємства права власності на 37/100 частини нежитлового приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1 та про передачу ОСОБА_7 в якості компенсації її частки у статутному капіталі підприємства права власності на 37/100 частини нежитлового приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1.

Закрито провадження у справі в частині позовних вимог заступника прокурора Малиновського району м. Одеси про скасування рішень суб'єкта владних повноважень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки вони належать до юрисдикції адміністративних судів і не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

У касаційних скаргах перший заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю України в Одеській області та представник Одеської міської ради, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять вказані судові рішення скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарги підлягають задоволенню на таких підставах.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2012 року за ОСОБА_6 визнано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1.

27 грудня 2012 року на підставі вказаного рішення суду державним реєстратором комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" прийнято рішення про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на вказане нерухоме майно.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20 січня 2014 року вказане заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2012 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання права власності на нежитлові приміщення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року скасовано рішення про державну реєстрацію прав власності на нежитлове приміщення, прийняте реєстратором комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради від 27 грудня 2012 року, про реєстрацією за ОСОБА_6 права власності на нежитлові приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1.

Рішенням засновників ПП "Гефест-56" від 22 листопада 2013 року № 1 затверджено акт прийому-передачі нерухомого майна, за яким ОСОБА_6 передав, а ПП "Гефест-56" прийняло у власність нежитлове приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1.

На підставі вказаного рішення загальних зборів ПП "Гефест-56" державним реєстратором реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції ОСОБА_10 прийнято рішення від 13 січня 2014 року № НОМЕР_1 про державну реєстрацію права власності та видано свідоцтво від 13 січня 2014 року про право власності на нежитлові приміщення загальною площею 435 кв. м і про державну реєстрацію права власності.

Протоколом від 13 грудня 2013 року № 3 загальних зборів учасників ПП "Гефест-56" затверджено вихід ОСОБА_9 та ОСОБА_7 зі складу учасників ПП "Гефест-56" та передачу ОСОБА_9 в якості компенсації його частки у статутному капіталі підприємства право приватної власності на 37/100 частини нежитлового приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1, ОСОБА_7 в якості компенсації її частки у статутному капіталі підприємства передано право приватної власності на 63/100 частини нежитлового приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1.

На підставі рішення загальних зборів ПП "Гефест-56", закріпленого протоколом від 13 грудня 2013 № 3 та актами приймання-передачі від 14 січня 2014 року, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_10 прийнято рішення про державну реєстрацію прав від 20 січня 2014 року № 10090147 та проведено реєстрацію прав власності на нежитлові приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1 за ОСОБА_9 і ОСОБА_7 у відповідних частках.

20 січня 2014 року ОСОБА_9 та ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення загальною площею 435 кв. м по АДРЕСА_1, розмір частки 37/100 та 63/100 відповідно.

Закриваючи провадження в частині позовних вимог про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів ПП "Гефест-56" про передачу майна зі статутного капіталу учасникам підприємства, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з такого.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України справи, які виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів, підвідомчі господарським судам.

На підставі вказаного суди вважали, що позовні вимоги заступника прокурора Малиновського району м. Одеси про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів ПП "Гефест-56" про передачу майна зі статутного капіталу учасникам підприємства не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки належить до юрисдикції господарських судів, а тому вважали за можливе закрити провадження в указаній частині справи.

З таким висновком судів погодитися не можна, оскільки судами при вирішення цього питання не враховані роз'яснення, викладені в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) , згідно з якими не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа.

Оскільки у цій справі предметом оскарження є рішення загальних зборів приватного підприємства, то спір є цивільно-правовим відповідно до ст. 15 ЦПК України.

Також колегія суддів не може погодитися з висновком судів про закриття провадження в частині позовних вимог заступника прокурора Малиновського району м. Одеси про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки, на думку судів, розгляд цих вимог належить до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно зі статтями 1, 3, 15 ЦПК України завданням цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають, зокрема, з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Стаття 2 КАС України завданням адміністративного судочинства визначає захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій (далі - суб'єкт владних повноважень).

З огляду на положення статей 3, 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цього суб'єкта, відповідно прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Таким чином, до адміністративної належить справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За таких обставин рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 грудня 2015 року (справа № 6-2510цс15).

На підставі вказаного колегія суддів вважає, що вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Із вищевказаного вбачається, що оскаржувані ухвали судів першої та апеляційної інстанцій на підставі ст. 342 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи в частині, провадження в якій було закрито, на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також, відмовляючи у задоволенні позову в решті частини вимог суди виходили з того, що звернення до суду з відповідними вимогами є передчасним, оскільки можливо лише після розгляду спору з приводу оскарження рішення загальних зборів приватного підприємства в господарському суді. З таким висновком погодитись не можливо, оскільки висновки судів про юрисдикцію є неправильними, а відтак спір не вирішений.

У зв'язку із наведеним рішення та ухвала суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю України в Одеській області та Одеської міської ради задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2015 року, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 14 вересня 2015 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 30 грудня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.