Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Завгородньої І.М., Коротуна В.М.,

Мазур Л.М., Писаної Т.О.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Української аграрної біржі про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати, за касаційною скаргою Української аграрної біржі на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Української аграрної біржі про стягнення компенсації за порушення строків виплати заробітної плати.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що наказом від 20 червня 2014 року № 042.03/38 його було звільнено з посади керівника юридичного відділу Української аграрної біржі за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, проте на час звільнення йому не було виплачено заробітну плату в сумі 18 951 грн 82 коп.

Враховуючи викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача на свою користь компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 41 051 грн 43 коп.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з Української аграрної біржі на користь ОСОБА_3 компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 41 051 грн 43 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі Українська аграрна біржа просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суди під час розгляду справи встановили, що наказом від 20 червня 2014 року № 042.03/38 ОСОБА_3 звільнено з посади керівника юридичного відділу Української аграрної біржі за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Встановлено, що в день звільнення позивача відповідач не провів з ним остаточний розрахунок.

Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, встановивши, що відповідач не провів остаточний розрахунок з позивачем в день його звільнення, дійшов правильного та обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку відповідно до положень ст. 117 КЗпП України.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які давали б підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, а фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками судів з їх оцінки, тому касаційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Української аграрної біржі відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 08 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.