Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
12 квітня 2017 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ступак О.В., Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Тернівської сільської ради Смілянського району Черкаської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 жовтня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, яка доводилася йому тіткою. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на будинковолодіння та земельну ділянку площею 0,57 га по АДРЕСА_1 та 1/3 частини будинковолодіння по АДРЕСА_2. Зазначив, що не міг вчасно подати заяви про прийняття спадщини, оскільки постійно здійснював догляд за матір'ю, яка тяжко хворіла, тому вважає поважними причини пропущення строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 28 жовтня 2016 року, позов задоволено.
Визначено ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю 1 місяць з дня набрання рішення суду законної сили, для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанцій, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19)
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15)
від 18 березня 2004 року.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, ст. ст. 1296- 1299 ЦК України.
Задовольняючи указаний позов, суд першої інстанції на підставі наявних у справі доказів дійшов обґрунтованого висновку, що позивач як спадкоємець п'ятої черги (племінник померлої) пропустив строк звернення із заявою про прийняття спадщини із поважної причини, оскільки постійно здійснював догляд за хворою матір'ю, що підтверджується епікризом № 1056 міської лікарні. При цьому суд установив, що спадкоємець другої черги ОСОБА_7 - брат ОСОБА_6 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2; інших спадкоємців немає.
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_8 - осіб, які не брали участі у справі, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність заявниками факту родинних відносин із померлою ОСОБА_6
На спростування доводів апеляційної скарги про те, що заявники прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6, оскільки постійно проживали разом із нею, апеляційний суд правильно послався на наявну у справі довідку Виконавчого комітету Тернівської сільради Смілянського району Черкаської області від 30 березня 2016 року № 124, згідно з якою ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була зареєстрована, але не проживала і є власником 1/3 частини будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2; 2/3 частини цього будинку належать ОСОБА_9, в яких зареєстровані, але не проживають ОСОБА_8 та ОСОБА_5
Доводи апеляційної скарги щодо подання до державної нотаріальної контори заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину апеляційний суд обґрунтовано визнав безпідставними, оскільки у спадковій справі № 298/2016 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 така заява відсутня.
Таким чином, ухвалюючи рішення у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 58- 60, 212 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Наведені в касаційній скарзі доводи про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_5 є спадкоємцями після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, також були предметом дослідження й оцінки в апеляційному суді, який обґрунтовано вважав недоведеними доводи про перебування із померлою в родинних відносинах.
Доводи касаційної скарги про незалучення до участі у справі як третіх осіб, а також відсутність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, не впливають на правильність висновків судів по суті вирішеного спору, враховуючи предмет і підстави поданого позову та характер спірних правовідносин.
Зазначені у касаційній скарзі доводи щодо неповажності причини пропущення позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини на підставі наданих позивачем доказів зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.
Отже, судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 06 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 28 жовтня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Судді:
|
О.В. Ступак
Ю.Г.Іваненко
А.В.Маляренко
|