Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Леванчука А.О., Маляренка А.В., Парінової І.К., Ступак О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства "Коритищанське", відділу Державного земельного агентства у Миронівському районі про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки і скасування його державної реєстрації та за зустрічним позовом приватного підприємства "Коритищанське" до ОСОБА_6, фермерського господарства "Припіяло Андрія Васильовича", реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки іскасування його державної реєстрації, за касаційною скаргою приватного підприємства "Коритищанське" на рішення апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2016 року,

У березні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, є власником земельної ділянки площею 4,2400 га, розташованої в адміністративних межах Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Указана земельна ділянка знаходилася в оренді приватного підприємства "Коритищанське" (далі - ПП "Коритищанське") на підставі договору, екземпляр якого йому орендарем наданий не був. При його неодноразовому зверненні до посадових осіб відповідача із вимогою не продовжувати існуючий договір оренди, відповіді він не отримав. Проте йому було повідомлено про те, що термін дії договору оренди закінчується у 2022 році. Позивач зазначав, що договору терміном дії до 2022 року він не підписував.

У зв'язку з цим позивач просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 17 грудня 2012 року НОМЕР_5, укладений між ним та ПП "Коритищанське" та скасувати його державну реєстрацію, а також зобов'язати ПП "Коритищанське" передати йому земельну ділянку.

У квітні 2015 року ПП "Коритищанське" подало зустрічний позов до суду про визнання недійсним договору оренди від 20 травня 2013 року № 04-К, укладеного між ОСОБА_6 та фермерським господарством "Припіяло Андрія Васильовича" (далі - ФГ "ПрипіялоА.В.") та скасувати державну реєстрацію даного договору оренди, посилаючись на те, що вони належним чином виконують всі зобов'язання за договором оренди землі. У 2012 році у зв'язку з необхідністю проведення державної реєстрації договорів оренди землі, сторони дійсно переуклали договір оренди землі терміном на 10 років. Доводи ОСОБА_6 про те, що він не знав про існування договору оренди, спростовуються тим, що з 2012 року ОСОБА_6 щорічно отримував від них орендну плату за предмет оренди, у розмірі, встановленому у п. 9 чинного договору оренди. 17 квітня 2015 року ПП "Коритищанське" було отримано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вбачається, що згідно договору оренди від 20 травня 2013 року № 04-К ОСОБА_6 передав земельну ділянку в оренду ФГ "ПрипіялоА.В." строком до 20 травня 2016 року, даний договір оренди зареєстровано до припинення права користування земельною ділянкою орендаря ПП "Коритищанське".

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 28 грудня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено. Зустрічний позов ПП "Коритищанське"задоволено. Визнано недійсним договір оренди від 20 травня 2013 року № 04-К земельної ділянки площею 4,2400 га, розташованої в адміністративних межах Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, і належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 23 грудня 2002 року, укладений між ОСОБА_6 та ФГ "Припіяло А.В.". Скасовано державну реєстрацію цього договору оренди земельної ділянки уКнизі записів державних актів на право приватної власності на землю.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення у справі про задоволення позову ОСОБА_6 Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 17 грудня 2012 року НОМЕР_5, укладений між ОСОБА_6 та ПП "Коритищанське" про оренду земельної ділянки площею 4,2400 га, розташованої в адміністративних межах Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 23 грудня 2002 року, та скасовано його державну реєстрацію за № НОМЕР_3. Зобов'язано ПП "Коритищанське" передати земельну ділянку, яка належить ОСОБА_6 на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 23грудня 2002 року, кадастровий номер НОМЕР_2 в натурі, ОСОБА_6 У задоволенні зустрічного позову ПП "Коритищанське" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

За вимогами ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Рішення апеляційного суду не відповідає цим вимогам.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що ОСОБА_6 згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, є власником земельної ділянки площею 4,2400 га, розташованої в адміністративних межах Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15 жовтня 2004 року між ОСОБА_6 та ПП "Коритищанське" було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки на 4 роки 11 місяців. Після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Якщо ні одна із сторін за рік до закінчення строку дії цього договору письмово не попередила про свої наміри щодо подальшого використання земельної ділянки, то цей договір вважається пролонгованим на той же самий термін. Відміток про державну реєстрацію договір не містить.

У матеріалах справи міститься договір оренди від 17 лютого 2012 року НОМЕР_5 між ОСОБА_6 та ПП "Коритищанське", за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_2. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,2400 га, у тому числі ріллі 4,2400 га. Договір укладено на 10 років до завершення останнього циклу сільськогосподарських робіт. Після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Договір зареєстровано в управлінні Держкомзему у Миронівському районі Київської області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № НОМЕР_3.

Згідно акта приймання-передачі земельної ділянки від 17 грудня 2012 року, орендодавець в особі ОСОБА_6 передав, а орендар ПП "Коритищанське" прийняв згідно договору оренди земельну ділянку НОМЕР_4 площею 4,24 га на території Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області.

Згідно листа відділу Державного земельного агентства у Миронівському районі Київської області від 2 березня 2015 року, 17 лютого 2012 року за № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_6 зареєстровано договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, на території Коритищенської сільської ради Миронівського району Київської області (а. с. 15).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 квітня 2015 року, 24 березня 2013 року зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,24 га за ФГ "Припіяло А.В." на підставі договору оренди від 20 травня 2013 року № 04-К, укладеного з ОСОБА_6

Листом ПП "Коритищанське" від 3 березня 2015 року № 18 повідомлено ОСОБА_6 про те, що питання про повернення земельної ділянки може бути вирішено лише після закінчення строку дії договору оренди, укладеного між ними.

Встановлено, що згідно з висновком експертів КНДІСЕ за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 15523/15524/15-32 від 11 листопада 2015 року, підписи від імені ОСОБА_6 в графі "Орендодавець" у договорі оренди землі від 17 грудня 2012 року НОМЕР_5, укладеного між ПП "Коритищанське" та ОСОБА_6, у графі "Оредодавець" у акті приймання-передачі земельної ділянки від 17 грудня 2012 року, який є додатком до договору оренди землі від 17 грудня 2012 року НОМЕР_5, укладеного між ПП "Коритищанське" та ОСОБА_6, виконано не ОСОБА_6, зокрема, навмисно зміненим почерком, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_6

Встановивши вищезазначені обставини у справі, а саме, що позивач ОСОБА_6 не підписував оспорюваний договір оренд землі від 17 грудня 2012 року та акт приймання-передачі, тобто його волевиявлення на укладення договору не було, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову ОСОБА_6 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 17 грудня 2012 року НОМЕР_5, укладеного між ОСОБА_6 та ПП "Коритищанське". Виходячи із цього суд вважав безпідставними і недоведеними вимоги ПП "Коритищанське" за зустрічним позовом.

Однак з таким висновком судів погодитися не можна з огляду на наступне.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд апеляційної інстанції у порушення вимог ч. 4 ст. 10, ст. ст. 212, 213, 303, 316 ЦПК України належним чином не перевірив заперечень та доводів ПП "Коритищанське" щодо наявності фактичного виконання спірного договору оренди з 2004 року. При цьому суд не з'ясував чи повідомляв ОСОБА_6 орендаря щодо наміру припинити договір оренди відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі.".

З'ясування цих обставин має суттєве значення для вирішення цього спору.

Крім того, вирішуючи спір, апеляційний суд не врахував правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Отже, оскільки неповнота з'ясування обставин у справі та порушення зазначених норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і ці порушення були допущені апеляційним судом, то рішення цього суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного підприємства "Коритищанське" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.