Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О., суддів: Дем'яносова М.В., Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ступак О.В., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 13 листопада 2015 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 8 березня 2015 року близько 8 год. 15 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "Geely Emgrand 7", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля "Opel Astra", державний номерний знак НОМЕР_2, під його керуванням. Внаслідок цієї ДТП його автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 17 червня 2015 року затверджено угоду від 28 травня 2015 року про примирення між ним та відповідачем ОСОБА_6, за якою останній визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У зв'язку з цим позивач уточнивши свої позовні вимоги (а. с. 162), просив стягнути з ОСОБА_6 210 906 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди, 2 500 грн витрат на правову допомогу, 600 грн витрат, понесених на послуги евакуатора.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 13 листопада 2015 року позов ОСОБА_5 задоволено, стягнуто на його користь з ОСОБА_6 210 906 грн на відшкодування матеріальної шкоди, 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди, 2 500 грн витрат на правову допомогу та 600 грн витрат, понесених на послуги евакуатора. Вирішено питання про судовий збір.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 витрат на правову допомогу та ухвалено у цій частині нове рішення у справі про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини справи, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Під час розгляду справи попередніх інстанцій було встановлено, що 8 березня 2015 року близько 8 год. 15 хв. сталася ДТП за участю автомобіля "Geely Emgrand 7", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6 та автомобіля "Opel Astra", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5 Внаслідок ДТП належний позивачу автомобіль зазнав механічних пошкоджень.

Вироком Енергодарського міського суду Запорізької області від 17 червня 2015 року затверджено угоду від 28 травня 2015 року про примирення між ним та відповідачем ОСОБА_6, за якою останній визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн без позбавлення права керувати транспортними засобами (а. с. 12 - 14).

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 2422, складеного 2 липня 2015 року судовим експертом-автотоварознавцем Філь О.П., матеріальна шкода, завдану власнику автомобіля "Opel Astra", державний номерний знак НОМЕР_2, в результаті ДТП на момент огляду становить дійсну ринкову вартість автомобіля і складає 334 656 грн, а вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 679 488 грн 48 коп. (а. с. 93-100).

На час ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Geely Emgrand", державний номерний знак НОМЕР_1, згідно з полісом № АІ/7253509 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів була застрахована у приватному акціонерному товаристві "Уніка" (далі - ПАТ "Уніка") (а. с. 79), а також згідно договору добровільного комплексного страхування на транспорт від 27 серпня 2014 року (а. с. 65-77), за якими: ліміт відповідальності за договором обов'язкового страхування 50 000 грн, за договором добровільного страхування 75 000 грн.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" (v0004740-13) , якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який згідно зі ст. 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, при вирішенні питання про розмір збитків, які підлягають відшкодуванню в зв'язку з пошкодженням автомобіля, з'ясуванню підлягають вартість транспортного засобу, вартість його ремонту і зазначені обставини повинні бути оцінені з точки зору економічної обґрунтованості ремонту; при цьому розмір страхового відшкодування залежить і від того, чи погоджується власник транспортного засобу на визнання такого транспортного засобу фізично знищеним.

Крім того, п. 30.3 ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", згідно з яким автомобіль визнавався фізично знищеним тільки за згодою власника автомобіля, було виключено із внесенням змін до Закону від 4 лютого 2013 року.

Суди встановивши, що відновлювальний ремонт автомобіля "Opel Astra", державний номерний знак НОМЕР_2, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_5 є недоцільним, і останній не заперечував проти визнання транспортного засобу фізично знищеним, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування йому ринкової вартості пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, витрат на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди та вартості автотоварознавчого дослідження.

Крім того, суди встановивши, що внаслідок ДТП ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, про що свідчить висновок судово-медичної експертизи від 13 квітня 2015 року № 95, дійшли правильного висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди.

Разом із цим переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, оскільки останні не підтверджені належними доказами, зокрема, як того вимагає п. 3.1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) , квитанцією до касового прибуткового ордеру, яка є належним документальним підтвердженням факту внесення грошових коштів у касу адвоката та сплати суми гонорару.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в нескасованій частині та рішення апеляційного суду відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими й правильність вищезазначених висновків судів не спростовують. За таких обставин рішення суду першої інстанції в нескасованій частині та рішення апеляційного суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 13 листопада 2015 року в нескасованій частині та рішення апеляційного суду Запорізької області від 26 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.