Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Дем'яносова М.В., Леванчука А.О.,

Маляренка А.В., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2015 року,

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року позов ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за кредитним договором від 04 грудня 2007 року № 2170-н у розмірі 2 403 398 грн, судовий збір у сумі 3 219 грн, а всього - 2 406 617 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 липня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року залишено без руху.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вищевказаною апеляційною скаргою.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2015 року, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року, суддя апеляційного суду виходив із того, що ОСОБА_5, отримавши 21 жовтня 2015 року копію ухвали від 04 липня 2015 року про залишення апеляційної скарги без руху, станом на час постановлення оскаржуваної ухвали - 30 листопада 2015 року - не виконала вимог цієї ухвали та не подала заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Однак із вказаними висновками погодитися не можна виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 294 ЦПК України установлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Зі справи вбачається, що 11 вересня 2014 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалено рішення у справі, за відсутності відповідача ОСОБА_4 (а. с. 131, 132).

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, 26 червня 2015 року ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, у якій зазначила, що вона не була повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи, а копію рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року отримала 17 червня 2015 року (а. с. 144, 145).

Згідно з ч. 3 ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Залишаючи без руху апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року, суддя апеляційного суду виходив із того, що 12 червня 2015 року представник ОСОБА_5 отримав копію вказаного рішення районного суду, тому апеляційну скаргу подано 26 червня 2015 року із пропущенням установленого ч. 1 ст. 294 ЦПК України строку на апеляційне оскарження.

Так, згідно з вищевказаною ухвалою для прийняття апеляційної скарги ОСОБА_5 необхідно надати суду докази того, що апеляційну скаргу подано із додержанням строків на апеляційне оскарження або заяву про поновлення строку із обґрунтуванням причини пропущення строку на апеляційне оскарження.

При цьому суддя керувався положеннями ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 297 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Виходячи з вищевикладеного, помилковим є висновок судді апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі в результаті невиконання заявником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, і цей висновок не може бути підставою для позбавлення заявника права на захист порушених прав, свобод та інтересів, оскарження судового рішення як складової частини права на суд, передбаченого ст. 6 Європейської конвенції прав людини, враховуючи правові наслідки, передбачені п. 3 ч. 4 ст. 297 ЦПК України.

Застосувавши правові наслідки, передбачені ч. 3 ст. 297 ЦПК України, у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження у справі за вищевказаною апеляційною скаргою ОСОБА_5, суддя залишив поза увагою ту обставину, що в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху не було попереджено заявника саме про такі наслідки невиконання вимог ухвали, а застосовані судом ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 297 ЦПК України передбачають визнання неподаною та повернення заяви, що у подальшому не перешкоджає зверненню до суду з аналогічною заявою.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постановлена у справі ухвала судді апеляційного суду - скасуванню з передачею до суду апеляційної інстанції питання про відкриття апеляційного провадження згідно з вимогами ст. 342 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30 листопада 2015 року скасувати, питання про відкриття апеляційного провадження передати на новий розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.