ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 січня 2017 року м. Київ К/800/48906/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Голяшкіна О.В.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року у справі № 370/1846/15-а за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2015 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду в Макарівському районі Київської області, в якому просила визнати дії відповідача щодо відмови в оформленні пенсії по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) протиправними та зобов'язати відповідача призначити та ОСОБА_4 з 02 червня 2015 року пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) в розмірі визначеному (обчисленому) за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вважає дії відповідача щодо відмови їй в оформленні пенсії по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) протиправними, оскільки працювала на державній службі в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря виконкому Андріївської сільської ради з 02 грудня 1992 року, і включно до 29 травня 2015 року, що в загальному складає трудовий стаж на державній службі двадцять два з половиною роки.
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 10 вересня 2015 року позов задоволено. Поновлено пропущений за поважних причин строк для звернення до суду за захистом права щодо здійснення у призначені ОСОБА_4, 09 листопада 1966 року, пенсії по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) починаючи з 02 червня 2015 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Макарівського району Київської області призначити й сплачувати ОСОБА_4 з 02 червня 2015 року пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) в розмірі визначеному (обчисленому) за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
На постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області. Позивач є інвалідом 2 групи загального захворювання відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Маючи статус інваліда 2 групи, позивач продовжувала працювати на державній службі в органах місцевого самоврядування на посаді секретаря Андріївської сільської ради Макарівського району Київської області.
Позивач 02 червня 2015 року звернулася до Управлінні Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області та подала витяг з рішення про звільнення, а також копію трудової книжки із записом про звільнення з приводу призначення їй пенсії визначеному відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) , яка здійснюється у розмірі, визначеному відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Також позивач 15 червня 2015 року повторно звернулася до відповідача із заявою та додатковим пакетом документів для нарахування пенсії по інвалідності 2 групи відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) .
Листом від 23 червня 2015 року № 33/П-06 Управлінням Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області надано позивачу відповідь щодо неможливості оформити пенсію по інвалідності 2 групи згідно Закону України "Про державну службу" (3723-12) .
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач і звернулась в суд з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що останнім робочим днем позивача на посаді секретаря виконкому Андріївської сільської ради було 29 травня 2015 року (п'ятниця), і після останнього робочого дня передувало два дні вихідних тобто субота та неділя (29, 30 числа місяця). ОСОБА_4, не мала можливості звернутися до районного управління Пенсійного фонду України. 01 червня 2015 року був вихідним днем оскільки 30 травня 2015 року припав святковий день (Трійця). У результаті чого позивачка звернулася до управління в перший робочий день після вихідних та свят. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач мала право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) з 02 червня 2015 року, оскільки була позбавлена можливості звернутись 01 червня 2015 року до відповідача у зв'язку із вихідним днем.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії позивачу згідно Закону України "Про державну службу" (3723-12) прийнято на підставі та в межах повноважень відповідача, оскільки норма щодо пенсійного забезпечення позивача відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) з 01.06.2015 року скасована.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про те, що поновлюючи строк звернення позивача до суду з даним позовом та застосовуючи положення ст. 102 КАС України, суд першої інстанції фактично дослідив обставини пропущення не строку звернення до адміністративного суду, а пропущення позивачем строку звернення із заявою про призначення пенсії до Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області, чим допущено порушення норм процесуального права.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Відповідно до п. 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII (213-19) , у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу" (3723-12) , "Про прокуратуру" (1697-18) , "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , "Про статус народного депутата України" (2790-12) , "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу" (4038-12) , "Про Національний банк України" (679-14) , "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) , "Про дипломатичну службу" (2728-14) , Податкового (2755-17) та Митного кодексів України (4495-17) , Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Враховуючи наведене, з 01 червня 2015 року особи, які мали право на призначення пенсії, зокрема, згідно з нормами Закону України "Про державну службу" (3723-12) , втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до положень зазначеного закону у відповідності до п. 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII (213-19) .
Відповідно до положень п. 1.7. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого Постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (z1566-05) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (z1566-05) , днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Колегія суддів зазначає, що позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до положень ст. 37 Закону України "Про державну службу" 02 червня 2015 року, а Верховною Радою України станом на 01 червня 2015 року не було прийнято закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, тому станом на 02 червня 2015 року за приписами п. 5 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII (213-19) скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) .
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: