Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,
Черненко В.А., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Харківської області від 7 квітня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з липня 1980 року по червень 2015 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 За час шлюбу вони придбали автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, номерний знак НОМЕР_1.
Позивачка зазначала про те, що 30 січня 2015 року відповідач без її згоди відчужив вищевказаний автомобіль ОСОБА_5 чим порушив її права.
З урахуванням наведеного ОСОБА_3 просила визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, номерний знак НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оформлений довідкою-рахунком від 30 січня 2015 року.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 28 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 автомобіля Mitsubishi Pajero Sport, номерний знак НОМЕР_1, оформлений довідкою-рахунком від 30 січня 2015 року серія ВІА № 650500, посвідчений товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна фірма "Крупец". Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 7 квітня 2016 року рішення районного суду скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач без згоди з позивача, дружини, відчужив автомобіль, який був спільним сумісним майном подружжя.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, виходив із того, що позивачкою не доведено, що при укладенні договору купівлі-продажу автомобіля має бути надано письмову згоду другого із подружжя, оскільки такий договір укладено в інтересах сім'ї, крім того, немає підстав вважати автомобіль цінним майном.
Проте повністю погодитись із таким висновком судів не можна.
Судом установлено, що з липня 1980 року по червень 2015 року ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 За час шлюбу вони придбали автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, номерний знак НОМЕР_1, який було зареєстровано на відповідача.
30 січня 2015 року відповідно до довідки-рахунку ОСОБА_4 відчужив вищевказаний автомобіль ОСОБА_5, вартість даного транспортного засобу становила 149 800 грн.
Згідно із ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.
Судами встановлено, що зазначений вище автомобіль було відчужено без згоди ОСОБА_3 до розірвання шлюбу.
Посилання апеляційного суду про те, що автомобіль не є цінним майном безпідставні, тому що правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість (ч. 1 ст. 31 ЦК України).
Отже, для укладення одним із подружжя договору щодо цінного майна має бути письмова згода іншого з подружжя (ч. 3 ст. 65 СК України).
Разом з тим у силу ч. 3 ст. 335 ЦПК України не можна погодитись і з рішенням суду першої інстанції.
У порушення вимог ст. ст. 212- 214, 303, 316 ЦПК України суди не встановили, чи була письмова згода ОСОБА_3 на відчуження спільного майна подружжя, чи була інша її згода, чи не відчужено спірний автомобіль за час шлюбу в інтересах сім'ї та чибули порушені її права.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові № 6-7цс15 від 8 квітня 2015 року, яка у силу ст. 360-7 ЦПК Україниє обов'язковою для усіх судів України.
Встановлення зазначених вище юридично важливих обставин має важливе значення, так як впливає на правильне вирішення спору, зокрема щодо права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна.
Крім того, суду слід звернути увагу й на те, що в провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться цивільна справа № 635/2263/15-ц за позовом ОСОБА_4 і за зустрічним позовом ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, предметом якого є і спірний автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, номерний знак НОМЕР_1.
Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не встановлені, судові рішення не можутьвважатись законними й обґрунтованими, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 28 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 7 квітня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
Д.Д. Луспеник
Б.І. Гулько
В.І. Журавель
В.А. Черненко
С.П. Штелик