Про визнання рішення комісії по трудовим спорам та наказу про застосування дисциплінарного стягнення незаконними та їх скасування - 04.07.2016 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбування "Зоря"-"Машпроект" про визнання рішення комісії по трудовим спорам та наказу про застосування дисциплінарного стягнення незаконними та їх скасування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 25 березня 2016 року,

У серні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що перебуває у трудових відносинах з відповідачем. Наказом від 06 липня 2015 року № 70-01-с йому оголошено догану за порушення п. п. 2.1, 5.2 Типової робочої інструкції слюсаря-ремонтника та п. п. 3.1.1, 3.1.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Цей наказ ним оскаржено до комісії по трудових спорах (далі - КТС)Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбування "Зоря"-"Машпроект" (далі - ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект").

Рішенням цієї комісії від 17 липня 2015 року йому відмовлено у скасуванні наказу від 06 липня 2015 року про оголошення догани.

Вважав, що КТС по суті не розглянула його заяву, рішення КТС не відповідає вимогам закону, а саме: у ньому не зазначено повну назву підприємства, прізвище, ім'я та по-батькові працівника, який звернувся до комісії, результати голосування та мотивування рішення комісії, а також безпідставність прийняття наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Просив скасувати рішення КТС від 17 липня 2015 року, визнати незаконним та скасувати наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ ДП НВКГ "Зоря"-"Машпроект" від 06 липня 2015 року № 70-01-с про оголошення догани ОСОБА_4 У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 25 березня 2016 року рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2015 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що з 16 листопада 2004 року ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах з ДП НВКГ "Зоря-Машпроект". Працював на посадах слюсаря-ремонтника 3 розряду цеху № 95, а з 01 лютого 2007 року його переведено до лабораторії ремонту програмного забезпечення і встановлено 4-й, а з 2011 року - 5-й розряд.

Обладнання, у тому числі верстат F-102 інвентарний № 42-08476, визначене у переліках для виконання технічного обслуговування і ремонту від 08 грудня 2014 року та 31 березня 2015 року, затверджених начальником ЛРПО ОСОБА_5 та закріплено за слюсарем ремонтником БРГПО ОСОБА_4

Проте з такими переліками обладнаннями позивач не погодився та від їх підписання відмовився (а. с. 28, 106).

Із журналу технічного обслуговування і ремонту вбачається, що 10 червня 2015 року о 08 год. 30 хв. надійшла заявка з цеху 11 про необхідність ремонту верстату F-102. Згідно з підписом інженера-гідромеханіка ОСОБА_6 позивач відмовився дивитися картку завдання на ремонт про що поставив підпис (а. с. 101103).

На оформленому та наданому позивачеві "завданні на ремонт", особисто рукою останнього зазначено про те, що "оформленням папірців не займається". Після чого до виконання покладених на нього трудових обов'язків щодо ремонту обладнання позивач не приступив (а. с. 107). Станок було відремонтовано 12 червня 2015 року слюсарем ОСОБА_7 (а. с. 40).

Наведений факт відображено у службовій записці від 22 червня 2015 року № 03/4-157, копії записки начальника БРГПО ОСОБА_8 від 12 червня 2015 року і доповнень до докладної записки від 15 червня 2015 року, копії докладної записки інженера-гідромеханіка ОСОБА_6 від 10 червня 2015 року, копії пояснювальної записки позивача від 17 червня 2015 року, копіях листів журналів технічного обслуговування і ремонту та робіт БРГПО з 10 червня по 12 червня 2015 року (а. с. 46, 4447).

Наказом від 06 липня 2015 року № 70-01-с ОСОБА_4 оголошено догану за порушення п. п. 2.1, 5.2 Типової робочої інструкції слюсаря-ремонтника та п. п. 3.1.1, 3.1.4 Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є те, що 10 червня 2015 року ОСОБА_4, отримав "картку-завдання" на ремонт верстату F-102 інвентарний №42-08476, але не розпочав ремонт цього обладнання (а. с. 47).

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у строки та в порядку встановленому ст. ст. 148, 149 КЗпП України.

Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. ст. 147, 149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Пунктом 3.1.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку, які діють на підприємстві з 01 червня 2010 року, передбачено, що працівник зобов'язаний старанно і добросовісно виконувати ці правила, колективний договір, покладені на нього трудові обов'язки, діяти в межах наданих йому прав, неухильно дотримуватися правил трудового розпорядку і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження і доручення адміністрації в порядку підлеглості.

Позивач був ознайомлений з Типовою робочою інструкцією слюсаря-ремонтника від 20 лютого 2007 року. 25 грудня 2014 року на підприємстві затверджено нову типову робочу інструкцію слюсара-ремонтника, яка є ідентичною попередній. Проте від ознайомлення з останньою позивач відмовився, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 27).

Відповідно до п. п. 2.1, 5.2 Типової робочої інструкції слюсаря-ремонтника, основними його завданнями є ремонт, монтаж, демонтаж, випробування, регулювання, налагодження обладнання, агрегатів і здача після ремонту. В своїй роботі слюсар-ремонтник керується вказівками енергетика цеху, майстра, бригадира або іншого безпосереднього керівника.

Не погодившись з оголошенням догани, 10 липня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до КТС, яка діє на підприємстві із заявою про скасування наказу.

Під час проведення 17 липня 2015 року засідання КТС, де розглядалася заява позивача про скасування наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, присутні члени комісії визнали, що застосоване відповідачем до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани є обґрунтованим.

Згідно із ст. 227 КЗпП України КТС приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні. У рішенні зазначаються: повне найменування підприємства, установи, організації, прізвище, ім'я та по-батькові працівника, який звернувся до комісії, або його представника, дата звернення до комісії і дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, власника або представників уповноваженого ним органу, результати голосування і мотивоване рішення комісії.

Посилання позивача в позові на невідповідність оскаржуваного рішення КТС вимогам ч. 2 ст. 227 КЗпП України, якою встановлено вимоги щодо оформлення рішення КТС, з тих підстав, що в ньому не зазначено повної назви підприємства, прізвища, імені та по-батькові робітника, який звернувся до комісії, результати голосування та відсутнє мотивування, є необґрунтованими, оскільки як вбачається з копії оспореного рішення КТС, яке прийняте на підставі досліджених комісією матеріалів, останнє містить усі реквізити, передбачені зазначеною нормою (а. с. 9, 94).

Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що оскільки позивач на порушення положень посадової інструкції та правил внутрішнього трудового розпорядку відмовився від виконання покладених на нього трудових обов'язків, факт порушення ним трудової дисципліни підтверджено належними доказами, тому накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани було правомірним. Рішення КТС від 17 липня 2015 року прийнято відповідно до вимог ст. ст. 221, 224, 227 КЗпП України.

Доводи позивача про порушення судом апеляційної інстанції вимог цивільного-процесуального закону щодо належного повідомлення позивача про апеляційний розгляд справи спростовуються матеріалами справи, оскільки про розгляд справи 15 березня 2016 року о 10 год. він був повідомлений 14 березня 2016 року, що підтверджено розпискою позивача (а. с. 190), заяву ОСОБА_4 про перенесення розгляду справи було задоволено, справу перенесено на 25 березня 2016 року на 09 год. 30 хв., про що позивач був також повідомлений під підпис 15 березня 2016 року (а. с.193, 195, 197). Крім того, задоволено заяву позивача про ознайомлення з матеріалами справи та зняття копій з матеріалів справи від 16 березня 2016року (а. с. 198).

Доводи касаційної скарги на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а рішення апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ