Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Парінової І.К., Демяносова М.В., Маляренка А.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, поділ домоволодіння в натурі, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: Амур-Нижньодніпровська районна у м. Дніпропетровську рада, Дніпропетровська сільська рада, про визнання права власності на житловий будинок, частину житлового будинку, господарських будівель і споруд та визначення порядку користування земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року,

У грудні 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом доОСОБА_4, обґрунтовуючи вимоги тим, що з дитинства він мешкав з батьками у будинку, розташованому по АДРЕСА_1. У 50-х роках він разом із батьком ОСОБА_6 побудували погріб і сарай літ. "Б", у 1952 році викопали колодязь літ. "К". ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер. Спадкоємцями після смерті батька є він та дружина померлого - ОСОБА_7 Після смерті батька він почав будувати літню кухню літ. "В", яку збудував у 1972 році. У 1974 році прибудував веранду літ. "Г", у 1975 році - сараї літ. "Е" та літ. "Ж". У 1976 році - цегляний душ, у 1977 році - металевий сарай літ. "И". 01 вересня 1976 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька, видане Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, зареєстроване у реєстрі за № 1-3230, зокрема, на 1/2 частини домоволодіння по АДРЕСА_1. У 2002 році ОСОБА_7 подарувала належну їй 1/2 частини домоволодіння своїй дочці ОСОБА_4 На підставі рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради від 15 жовтня 2004 року № 302/2 він почав переобладнання літньої кухні літ. "В", сараїв літ. "Е", "Ж", "Г" під житловий будинок по АДРЕСА_1. Відповідно до рішення Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради депутатів трудящих Дніпропетровської області від 07 липня 1976 року № 493/11 та висновку про реєстрацію домоволодіння від 12 серпня 1976 року домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 знаходилося на земельній ділянці розміром 1 750 кв. м. Також, відповідно до рішення цього ж органу від 08 лютого 1985 року № 76/6 ОСОБА_4 було виділено 424 кв. м вказаної ділянки й за адресою: АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянка площею 1 360 кв. м. Реєстрація змін відбулася 21 березня 1985 року. Рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради від 15 жовтня 2004 року № 302/2 було надано дозвіл йому та ОСОБА_8 на переобладнання кухні та сараїв під житловий будинок із замовленням відповідного проекту та погодження. Проект був виготовлений відділом будівництва та архітектури Амур-Нижньодніпровського виконкому та погоджений головним архітектором району. За рахунок власних коштів він провів переобладнання спірного домоволодіння та за даними технічного паспорту станом на 23 грудня 2009 року домоволодіння за вказаною вище адресою складається із приміщень у житловому будинку літ. П.-l, загальною площею 62,7 кв. м, житловою - 30,6 кв. м, а саме: 2-1 тамбур, площею 1,7 кв. м, 2-2 кухня-столова, площею 10,4 кв. м, 3-3 прихожа, площею 10,3 кв. м, 2-4 житлова кімната, площею 7,7 кв. м, 2-5 житлова кімната, площею 13,0 кв. м, 2-6 житлова кімната, площею 9,9 кв. м, 2-7 санвузол, площею 2,3 кв. м, 2-8 кухня, площею 7,4 кв. м. Будівництво (переобладнання/реконструкція) спірного нерухомого майна, а саме житлового будинку літ. "П-1" є самочинним, оскільки не введено в експлуатацію. Посилаючись на викладене, позивач з урахуванням уточнень просив визнати за ним право власності на самочинно побудований житловий будинок літ. П.-1, розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 62,7 кв. м, житловою - 30,6 кв. м за набувальною давністю з передбачених ст. 344 ЦК України підстав; визнати за ним право власності на 88/100 частини вказаного домоволодіння, яке складається із позицій у житловому будинку "А-1": приміщення - 1-4, площею 10,9 кв. м, прибудова а-1, приміщення 1-2, площею 5,8 кв. м, прибудова а1-1, приміщення 1-1, площею 6,0 кв. м, житловий будинок "П-1": приміщення 2-5, 2-6, площею 22,9 кв. м, прибудова "П1-1" приміщення: 2-2, 2-3, 2-7, площею 20,1 кв. м, житлова прибудова "П2-1" приміщення: 2-1, 2- 4, площею 18,0 кв. м, тераса "п1-1", прибудова "п2-1", приміщення 2-1, площею 1,7 кв. м, сарай літ. "Б", погріб літ. "Б", погріб з шийкою літ. "Ж", гараж літ. "К", літній душ літ. "Л", убиральня літ. "М", огорожі та споруди № 1-4, 9-15; І, III, IV, 1/2 замощення II, відповідно до розрахунку часток від 28 квітня 2011 року; а також визначити порядок користування земельною ділянкою у розмірі 1 360 кв. м, на якій знаходиться спірне домоволодіння відповідно до розміру часток у праві власності сторін.

У липні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, обґрунтовуючи вимоги тим, що їй та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності в рівних частках належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську. 23 грудня 2010 року із позовної заяви ОСОБА_5 вона довідалася про рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради від 15 жовтня 2004 року № 302/2, відповідно до якого ОСОБА_5 надано дозвіл на переобладнання літньої кухні літ. "В", сараїв літ. "Е", "Ж" та "Г", розташованих по АДРЕСА_1 на жилий будинок. Позивач зазначила, що вказане рішення є незаконним, порушує її права як співвласника, оскільки згоди на таке переобладнання не надавала. Посилаючись на викладене, позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради від 15 жовтня 2004 року за № 302/2; поділити домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1, виділивши їй на праві власності 39/100 частки домоволодіння, які складаються із: у житловому будинку літ. "А-1", площею 15,8 кв. м: житлової кімнати (1-5), площею 6,4 кв. м, вартістю 19 929 грн 58 коп.; кухні (1-6), площею 9,4 кв. м, вартістю 29 271 грн 58 коп.; у прибудові літ. "а-1" кімнату, коридор (1-2) площею 5,8 кв. м, вартістю 12 022 грн 53 коп., у прибудові літ. "а1-1" кімнату коридор (1-1), площею 6,0 кв. м, вартістю 9 991 грн 49 коп.; сарай літ. "Б", площею 18,4 кв. м, вартістю 24 586 грн 94 коп.; погріб літ "Б", площею 6,8 кв. м, вартістю 8 927 грн 24 коп. та вбиральню літ. "Д", вартістю 5 134 грн 14 коп.; стягнути на її користь із ОСОБА_5 різницю вартості будівель та споруд у розмірі 32 676 грн, а також витрати з проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 4 000 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року, у задоволенні позовів відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться тільки до незаконності рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо розгляду вимог позову ОСОБА_4

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

За змістом ст. ст. 21, 24, 41 Конституції України (254к/96-ВР) , ст. ст. 317, 319 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Згідно з ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Судами встановлено, що згідно здублікатом свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 вересня 1976 року, зареєстрованого у реєстрі за № 2-126, спадкоємцями ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є його дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_5 у рівних частках кожний.

До складу спадкового майна входить жилий глиновальковий будинок, загальною площею 22,3 кв. м, жила шлакоблочнаприбудова, жилою площею 6,8 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами, розташовані по АДРЕСА_1 (а. с. 14, т. 1).

Після поділу рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 08 лютого 1985 року вказаного житлового будинку з господарськими спорудами на два самостійних домоволодіння зазначену вище земельну ділянку залишено в користуванні ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (а. с. 173, т. 1).

Згідно з даними технічного паспорту, складеного Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації станом на квітень 2002 року домоволодіння по АДРЕСА_1 складалося із: житлового будинку літ. "А-1", загальною площею 49,9 кв. м, житловою площею 29,1 кв. м; сараїв літ. "Б", "Е", "И"; літніх кухонь літ. "В", "Г"; гаражу літ. "К"; вбиральні літ. "Д"; душу літ. "Л"; погребу з шийкою літ. "Ж"; споруди № 1-4 (а. с. 78-81, т. 1).

Рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районне Дніпропетровську ради від 15 жовтня 2004 року № 302/2 "Про дозвіл переобладнання госпобудов під житловий будинок по АДРЕСА_1", розглянуто заяву ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про дозвіл переобладнання літньої кухні літ. "В", сараїв літ. "Е", "Ж", "Г" під житловий будинок по вул. Вітряній, 99, й вирішено дозволити ОСОБА_5 та ОСОБА_7 переобладнання літньої кухні літ. "В", сараїв літ. "Е", "Ж", "Г" під житловий будинок, зобов'язано зазначених осіб замовити проект переобладнання госппобудов під житловий будинок у ліцензійній проектній організації та погодити його в установленому порядку; переобладнання госппобудов під житловий будинок проводити згідно із затвердженим проектом (а. с. 18, т. 1).

За даними технічного паспорту, складеного комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради станом на 23 грудня 2009 року та за даними технічного паспорту, складеного комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради станом на 18 березня 2011 року домоволодіння по АДРЕСА_1 складається із: житлового будинку літ. "А-1", загальною площею 49,9 кв. м, житловою площею 29,1 кв. м.; житлового будинку літ. "П-1", загальною площею 62,7 кв. м, житловою площею 30,6 кв. м.; сараю літ. "Б"; погріб літ. "підБ"; гаражу літ. "К"; душу літ. "Л", вбиральні літ. "Д", "М"; навісів літ. "Й", "Р"; погребу з шийкою літ. "Ж"; споруд № 1-15, I (вимощення, ворота, колодязь, сходи, тротуари, доріжки та майданчики, хвіртки) (а. с. 19-24, т. 1, а. с. 206-209, т. 2).

Згідно з технічною документацією житловий будинок літ. "П-1" є самочинним будівництвом.

За договором дарування від 20 червня 2002 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3232, ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_4 належні їй 1/2 частини житлового будинку, розташованого на земельній ділянці площею 1 360 кв. м по АДРЕСА_1 (а. с. 17, т. 1).

Ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили наявні у справі докази, надали їм належну оцінку згідно з положеннями ст. ст. 10, 58- 60, 212 ЦПК України, у результаті чого ухвалили законні, обґрунтовані та справедливі рішення, які відповідає вимогам ст. ст. 213- 215 ЦПК України.

Так, відмовляючи у позові ОСОБА_4, суди дійшли правильного висновку про те, що позивачем пропущено строк для звернення до суду за захистом порушеного права без поважної причини, оскільки ОСОБА_4 достовірно знала про фактичне переобладнання літньої кухні та сараїв під житловий будинок, яке було розпочато у 2004 році і мала об'єктивну можливість довідатися як про факт порушення її права, так і про підстави для здійснення ОСОБА_5 такого переобладнання.

Крім того, суди обґрунтовано виходили із того, що виходячи із площі, конструктивних особливостей та планування житлового будинку, без урахування самочинного будівництва, провести реальний розподіл спірного будинковолодіння між двома співвласниками на дві ізольовані квартири з дотриманням чинних вимог ДБН неможливо.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору, отже колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2016 року в частині позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, поділ домоволодіння в натурі залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.