Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Закропивного О.В., Писаної Т.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про захист прав споживача, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2015 року,

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, який уточнила в процесі розгляду справи, та посилаючись на ст. ст. 18, 19, 22, 24 Закону України "Про захист прав споживачів" остаточно просила стягнути з ОСОБА_5 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 47 грн 62 коп. та моральну шкоду у розмірі 1 000 грн, яка спричинена в результаті неналежного виконання умов договору, укладеного між її сином ОСОБА_6 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (а. с. 1-3, 10-11).

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 06 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Краматорського міського суду Донецької області від 06 жовтня 2015 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст.ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які їх регулюють, виходив із того, що позивачка не є стороною договору про надання послуг інтернет зв'язку, оскільки такий укладено між ОСОБА_6 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, у зв'язку із чим дійшов обґрунтованого висновку, що її права відповідачем не були порушені, а також нею не доведено завдання їй матеріальної чи моральної шкоди відповідно до вимог ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України та ст. ст. 18, 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом попередньої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 16 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.