ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2017 року місто Київ К/800/28126/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Черпіцької Л.Т.,
Шведа Е.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі № 813/946/16 за позовом ОСОБА_2 до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування висновку, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив скасувати висновок від 02 березня 2016 року № 2343/13-04-17-03/10/329 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади".
Позов мотивований тим, що відповідач при проведенні перевірки відповідності вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел, допустив низку порушень вимог чинного законодавства, а тому висновок за її результатами є неправомірним та необґрунтованим.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано висновок Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 02 березня 2016 року № 2343/13-04-17-03/10/329 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади".
У поданій касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 813/2515/15 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування висновку Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 29 квітня 2015 року № 6009/13-04-17-01/10/621.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі № 813/2515/15, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, позов задоволено частково, зокрема:
- визнано протиправним та скасовано висновок Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 29 квітня 2015 року № 6099/13-04-17-01/10/621 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" в частині встановлення невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого (набутих) ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" наявній податковій інформації про майно (майнові права), отримані ОСОБА_2 із законних джерел;
- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області провести перевірку щодо відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого (набутих) ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" доходам, отриманих ОСОБА_2 із законних джерел.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (563-2014-п) та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 листопада 2014 року № 1100 (z1385-14) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06 листопада 2014 року за № 14-17/1602, та на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі № 813/2515/15 Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведено перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_2, НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Львів.
Для проведення перевірки отримувалися запит про перевірку, копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, а також інші документи (копії документів), копія паспорта, копія трудової книжки.
За результатами проведеної перевірки, з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_2 та підтвердних документів (за наявності) встановлено, що останній у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказав достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_2 за час перебування на посадах визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_2
Поряд із цим, за результатами проведеної перевірки, з урахуванням письмових пояснень, наданих ОСОБА_2 листом від 02 березня 2015 року (вх. від 24 березня 2015 року № 2838/10) та від 25 січня 2016 року (вх. від 26 січня 2016 року № 618/10) та підтверджуючих документів (за наявності) також встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного (вказаних) ОСОБА_2 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого (набутих) ОСОБА_2 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_2 із законних джерел.
За результатом вказаної перевірки 02 березня 2016 року Галицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області стосовно позивача складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" за № 2343/13-04-17-03/10/329.
Вважаючи такий висновок протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із протиправності оскаржуваного висновку як такого, що складений без урахування висновків, викладених у постанові Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі № 813/2515/15.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_3, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.
Питання застосування Закону України "Про очищення влади" (1682-18) регламентовані Порядком проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (563-2014-п) (далі - Порядок № 563), Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 (z1385-14) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 листопада 2014 року за № 1385/26162 (z1385-14) (далі - Порядок № 1100).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються, в тому числі, й щодо професійних суддів.
Суди встановили, що відповідач удруге, на підставі пункту 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", Порядку № 563 (563-2014-п) та Порядку № 1100 (z1385-14) провів перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", щодо ОСОБА_2 - судді Львівського апеляційного адміністративного суду.
Як вірно наголосили суди попередніх інстанцій, перевірка повинна здійснюватися у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке регламентує підстави, умови і порядок її здійснення, що узгоджується з приписами частини другої статті 19 Конституції України, яка визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. У разі недотримання контролюючим органом таких вимог закону наслідки перевірки не можуть визнаватися правомірними.
За результатом аналізу матеріалів справи суди встановили, що всі обставини, на які посилається податковий орган у спірному висновку при перевірці позивача, вже були предметом судового розгляду, про що винесені відповідні рішення, які набрали законної сили.
Приведеною вище постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі № 813/2515/15, яка набрала законної сили, встановлено наступне:
- відповідачем при здійсненні перевірки не було дотримано вимог положень абзаців другого та четвертого підпункту 3 пункту 3 Порядку № 1100 (z1385-14) , та не взято до уваги всю наявну в нього інформацію про доходи особи, стосовно якої проводиться перевірка, оцінивши її на предмет правомірності отримання таких доходів і підставності використання з метою набуття майна (майнових прав) та не проведено порівняльного аналізу на предмет відповідності вартості майна (майнових прав) особи, стосовно якої проводиться перевірка, її доходам;
- відповідачем не враховано положень Сімейного кодексу України (2947-14) (в тому числі статті 60) у частині правомірності отримання і використання позивачем коштів від діяльності члена його сім'ї - дружини;
- відповідачем не взято до уваги та не досліджено обставини щодо отримання позивачем коштів від своїх батьків, про що позивач неодноразово повідомляв податковий орган;
- контролюючим органом взято до уваги доходи позивача, починаючи від 2003 року, незважаючи на те, що відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_2, трудову діяльність він розпочав ще у 1975 році та безперервно перебуває в трудових відносинах із різними особами по цей час, а з 1990 року виключно на посаді судді. При цьому, чинне законодавство України не встановлює яких-небудь часових меж у контексті дослідження доходів особи, стосовно якої проводиться перевірка;
- відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження здійснення ним порівняльного аналізу інформації щодо доходів позивача, отриманим із законних джерел, з вартістю належного йому майна (майнових прав), що Положенням № 1100 (z1385-14) визначається як обов'язковий етап перевірки, у ході якого й з'ясовується відповідність чи невідповідність вартості майна доходам.
Викладені обставини стали підставою для задоволення заявленого ОСОБА_2 позову та скасування висновку Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 29 квітня 2015 року № 6099/13-04-17-01/10/621, складеного за результатом первісної перевірки відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" щодо позивача.
За змістом статті 124 Конституції України (у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин), статей 14, 255 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 13 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) судове рішення є обов'язковим до виконання. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною першою статті 72 та частиною другою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Як установлено судами у справі, що розглядається, спірний висновок Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 02 березня 2016 року № 2343/13-04-17-03/10/329 зроблений без урахування обставин, встановлених у постанові Львівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі № 813/2515/15.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності спірного висновку та наявності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій надана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не допущено.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Галицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі № 813/946/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: