Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Черпіцької Л.Т.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року у справі № 522/2689/15 (2а/522/250/15) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача при здійсненні перерахунку її пенсії, зобов'язати відповідача відновити її пенсію у попередньому розмірі (1623,09 грн. станом на 01 травня 2012 року), зобов'язати відповідача виплатити різницю (недоплату), що виникла внаслідок неправильного (неправомірного) здійснення перерахунку пенсії, з 01 вересня 2014 року.

Позов мотивований тим, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2013 року суд: визнав протиправним та скасував рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси № 1169 від 25 жовтня 2011 року та № 747 від 13 червня 2012 року "Про утримання сум пенсії, надміру виплачених відповідачу внаслідок зловживань з його сторони" та стягнення з ОСОБА_2 надміру виплачену суму пенсії; зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси припинити утримання переплати в розмірі 20% від суми нарахованої пенсії, призначеної ОСОБА_2, з часу ухвалення постанови суду по цій справі та набрання нею законної сили; зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси повернути всі фактично протиправно утримані з пенсії ОСОБА_2 суми грошових коштів згідно з рішенням Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси "Про утримання сум пенсії, надміру виплачених відповідачу внаслідок зловживань з його сторони" за № 1169 від 25 жовтня 2011 року та № 747 від 13 червня 2012 року. Однак, відповідач виконав зазначене судове рішення в частині припинення утримання переплати з пенсії і повернення протиправно утриманих коштів у розмірі 6961,62 грн., але в іншій частині відповідач не виконує рішення суду і свавільно зменшив розмір пенсії.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 квітня 2015 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено:

визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо здійснення ОСОБА_2 перерахунку пенсії без урахування заробітної плати за період роботи в Підрядному спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінні № 7 з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року;

зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням заробітної плати за період роботи в Підрядному спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінні № 7 з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року, з 01 вересня 2014 року.

У поданій касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16 січня 2007 року позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пенсію обчислено із заробітної плати за період роботи в Підрядному спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінні № 7 (надалі - РБУ № 7) з 01 січня 1993 року по 31 грудня 1997 року та з 05 січня 2000 року по 31 грудня 2006 року.

28 жовтня 2011 року відповідачем направлено лист прокурору Приморського району м. Одеси стосовно виявлення недостовірних відомостей стосовно заробітної плати ОСОБА_2

Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУМВС України в Одеській області надіслало до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області лист від 07 червня 2012 року № 3/4308 про результати перевірки довідок про заробітну плату колишніх працівників РБУ № 7, які знаходяться в пенсійних справах та наявних в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси. За змістом цього листа, в ході перевірки виявлено факти значних розбіжностей між зазначеними в формі 4-ПФ сукупними фондами заробітних плат та в фактичних розмірах заробітних плат, відображених в довідках про заробітну плату колишніх працівників РБУ № 7.

13 червня 2012 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу без урахування розміру заробітної плати, зазначеної у довідці вказаного підприємства, та на підставі рішення від 13 червня 2012 року № 747 розпочато утримання з пенсії позивача переплати, яка утворилась унаслідок виплати їй пенсії на підставі зазначеної довідки.

Приймаючи вказане рішення, відповідач виходив із того, що позивач надав недостовірні відомості (довідку про заробітну плату, видану РБУ № 7), що призвело до переплати позивачу пенсії в розмірі 38318,70 грн., посилаючись на інформацію, вказану у листі УДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області від 07 червня 2012 року № 3/4308.

Позивач, не погоджуючись із указаним рішенням відповідача, оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року (справа № 1522/26250/12), визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси № 1169 від 25 жовтня 2011 року та № 747 від 13 червня 2012 року "Про утримання сум пенсії, надміру виплачених позивачу внаслідок зловживань з його сторони" та стягнення з позивача надміру виплачену суму пенсії; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси припинити утримання переплати в розмірі 20 % від суми нарахованої пенсії призначеної позивачу з часу ухвалення постанови суду по цій справі та набрання нею законної сили; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси повернути всі фактично протиправно утримані з пенсії позивача суми грошових коштів згідно з рішенням Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси № 1169 від 25 жовтня 2011 року та № 747 від 13 червня 2012 року.

При цьому, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2014 року у справі № 1522/26250/12, постановленою в порядку статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено, що належне виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2013 року, постановленого у справі, полягає у належному виконанні усіх положень її резолютивної частини, зокрема, й у виконанні Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси обов'язку повернути всі фактично протиправно утримані з пенсії ОСОБА_2 суми грошових коштів згідно з рішеннями Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси "Про утримання сум пенсії, надміру виплачених пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони" за № 1169 від 25 жовтня 2011 року та № 747 від 13 червня 2012 року.

Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що у справі № 1522/26250/12 об'єктом дослідження була правомірність дій (рішень) Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси в частині утримання сум пенсії, надміру виплачених позивачу, в порядку статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та, відповідно, питання щодо повернення фактично утриманих сум пенсії. Натомість, питання щодо розміру пенсії, у тому числі в частині врахування при його обчисленні періодів роботи позивача в РБУ № 7, судами в названій адміністративній справі не досліджувалось.

На виконання вищевказаної постанови суду відповідачем припинено утримання переплати, а заборгованість у сумі 6961,62 грн. виплачена в липні 2014 року.

Проте, розмір пенсії позивачу не поновлено, з посиланням на названий лист УДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області від 07 червня 2012 року № 3/4308.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо зменшення розміру пенсії, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову у справі, що розглядається, суд першої інстанції виходив із того, що позивач просив установити пенсію у розмірі 1623,09 грн., та фактично взяти до розрахунку пенсії заробітну плату за період роботи в РБУ № 7 за вищезазначений період, але суд не може підміняти державний орган, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, здійснюючи замість неправомірних дій чи бездіяльності, які визнаються протиправними інші дії, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваних дій відповідача з огляду на те, що наявність розбіжностей по заробітній платі у довідках працівників РБУ № 7 та звітів ф-4 ПФ РБУ-7 ще не свідчить про недостовірність даних, викладених саме у довідках про заробітну плату. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що необґрунтованість доводів відповідача щодо сумнівності виданої позивачу довідки вказаним підприємством констатована судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закріплено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій та окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно з пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (z1566-05) (який діяв на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заробітну плату видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших первинних документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працювала особа.

Пунктом 38 вказаного Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, має право перевіряти обґрунтованість видачі поданих документів.

Відповідно до пункту 43 цього ж Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, підставою для зменшення розміру пенсії позивача та проведення перерахунку її пенсії без урахування розміру заробітної плати, зазначеного у довідці РБУ № 7, яка раніше враховувалась при виплаті пенсії позивачу, став лист УДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області від 07 червня 2012 року № 3/4308 про невідповідність заробітної плати працівників указаного підприємства (всього 23 особи), в т.ч. позивача, зазначеної у довідках про заробітну плату відомостям про загальний обсяг витрат на оплату праці, зазначеної у звіті ф-4ПФ про нарахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з лютого 1995 року по грудень 1997 року, з якого вбачається, що заробітна плата працівників підприємства, зазначена в довідках, є більшою, ніж зазначена у звіті ф-4ПФ.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів про те, що наявність розбіжностей по заробітній платі у довідках працівників РБУ № 7 та звітів ф-4ПФ РБУ-7 не може бути самостійним доказом недостовірності відомостей, викладених у довідках про заробітну плату. Така недостовірність може мати місце і у звітах ф-4ПФ, складених страхувальником із заниженням загального обсягу витрат на оплату праці.

Крім того, довідка РБУ № 7 про заробіток для обчислення пенсії позивачу видана на підставі відомостей про нарахування заробітної плати за 1993-1997 роки, тоді як висновок УДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області стосується періоду з лютого 1995 року. У свою чергу, висновки щодо невідповідності розміру заробітної плати саме у довідках, виданих працівникам РБУ № 7, зроблені без аналізу та порівняння з відомостями про заробітну плату цих працівників за відповідні роки.

До того ж, лист УДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області не містить відомостей про конкретний розмір завищення заробітної плати по кожному працівнику, зазначений лише сукупний розмір заробітної плати 23 працівників РБУ № 7 за звітом ф-4ПФ, який не відповідає сукупному розміру заробітної плати цих же працівників згідно з довідками.

Також під час судового розгляду відповідачем не наведений розрахунок, відповідно до якого Управління визначило завищення заробітної плати позивача із відомостей, наданих УДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області. При цьому відповідач не заперечував, що ним не проводилася перевірка відомостей зазначеної у виданій позивачу довідці про заробіток для обчислення пенсії, а в спірних правовідносинах мало місце зменшення призначеної позивачу пенсії до розміру мінімальної пенсії, без будь-якого аналізу та співставлення фактичної та завищеної заробітної плати.

За викладених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо протиправності спірних дій відповідача та наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції надана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року у справі № 522/2689/15 (2а/522/250/15) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.