816/541/16 - 08.06.2017 Прийняття - Юридический Харьков плюс

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року у справі № 816/541/16 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

визнати протиправним та скасувати протокол комісії Міністерства оборони України від 06 листопада 2015 № 51 у частині визначення ОСОБА_2 розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності;

зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги по інвалідності, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2005 року № 499 (499-2008-п) "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб", виходячи з щомісячного розміру грошового утримання 3799,50 грн.;

стягнути з Міністерства оборони України моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Позов мотивований тим, що позивач з 13 серпня 2013 року є інвалідом ІІ групи у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та має право на одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби. У листопаді 2015 року на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року по справі № 816/5116/14 позивачу нараховані кошти в сумі 10463,40 грн. Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (499-2008-п) передбачено, що військовослужбовцям у разі настання інвалідності ІІ групи після закінчення трьох місячного строку після звільнення, але внаслідок захворювання, що мало місце в період її проходження, одноразова грошова допомога виплачується у розмірі 30 - місячного грошового забезпечення. Тому, на думку позивача, розмір одноразової грошової допомоги по інвалідності має розраховуватися, виходячи з щомісячного розміру грошового утримання відповідної категорії військовослужбовців на момент встановлення МСЕК інвалідності 13 серпня 2013 року, а не на момент звільнення з військової служби.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано протокол комісії Міністерства оборони України від 06 листопада 2015 року № 51 в частині визначення ОСОБА_2 розміру одноразової грошової допомоги по інвалідності; зобов'язано Міністерство оборони України здійснити ОСОБА_2 перерахунок одноразової грошової допомоги по інвалідності передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб" (499-2008-п) , виходячи з щомісячного розміру грошового утримання 3799,50 грн.; зобов'язано Міністерство оборони України подати до суду звіт про виконання судового рішення після спливу двох місячного строку з моменту набрання законної сили постановою суду; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Міністерство оборони України, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 13 серпня 2013 року позивач є інвалідом другої групи у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі № 816/5116/14 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання незаконним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі /смерті/, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби при Міністерстві оборони України, у частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, викладене в пункті 16 Протоколу засідання Комісії від 20 листопада 2014 року № 26. Зобов'язано Комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі /смерті/, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби при Міністерстві оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, що мало місце під час проходження військової служби, ОСОБА_2 та надіслати його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги.

На виконання вказаної постанови, протоколом комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 06 листопада 2015 року № 51 позивачу призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 30-місячного грошового забезпечення в сумі 10463,40 грн. Приймаючи вказаний протокол, відповідач виходив з того, що розмір грошового забезпечення становить 348,78 грн.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із обґрунтованості позовних вимог, дійшовши висновку про те, що грошове забезпечення для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю повинно визначатись за останньою посадою, яку займав позивач на день звільнення і за якою здійснюється його соціальний захист та пенсійне забезпечення. У свою чергу, для визначення конкретного розміру складових грошового забезпечення за останньою посадою, яку позивач займав при звільнені, повинні застосовуватися закони та підзаконні нормативні акти, що діяли станом на день встановлення позивачу групи інвалідності - 13 серпня 2013 року.

Однак, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди не виконали вимог процесуального закону в частині дотримання правил предметної підсудності.

Так, відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 вказаного Закону одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з частиною четвертою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Стаття 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", із посиланням на яку ОСОБА_2 просить зобов'язати відповідача виплатити йому одноразову грошову допомогу, визначає, зокрема, підстави соціального захисту військовослужбовців, інвалідність яких настала після звільнення зі служби.

Привила предметної підсудності адміністративних справ визначені статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 4 частини першої якої передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Оскільки одноразова грошова допомога, виплата якої передбачена частиною четвертою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та про зобов'язання виплати якої ставить питання позивач у позовній заяві, відноситься до соціальних виплат, цей спір підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним у порядку, встановленому Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що Полтавським окружним адміністративним судом допущено порушення норм процесуального права в частині дотримання правил предметної підсудності, яке судом апеляційної інстанції не виправлено, а тому та з урахування вимог статей 227, 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України оскаржувані судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд, під час якого суду слід передати справу до компетентного адміністративного суду в порядку пункту 2 частини першої статті 22 зазначеного Кодексу.