Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Мазур Л.М., Нагорняка В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", товариства з обмеженою відповідальністю "Салон меблів "Мастер-Торг" про визнання договору поруки та договорів про внесення змін до договору поруки недійсними, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 16 лютого 2016 року,

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 18 липня 2008 року між акціонерним комерційним банком "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк"), та товариством з обмеженою відповідальністю "Салон меблів "Мастер-Торг" (далі - ТОВ "Салон меблів "Мастер-Торг") укладено договір невідновлювальної кредитної лінії № 895/03-021-119.

Згідно із пунктами 1.1.1, 2.3 кредитного договору ПАТ "Укрсоцбанк" зобов'язалося надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості у розмірі 309 305 доларів США зі сплатою 14 % річних щомісячно, нарахованих на залишок заборгованості по кредиту. Згідно із пунктом 1.1.2. кредитного договору повернення кредиту буде здійснюватися рівними частинами в сумі 2 644 долари США починаючи з 5 листопада 2008 року кожного місяця та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 5 липня 2018 року.

20 січня 2009 року у рахунок забезпечення виконання позичальником зобов'язань по поверненню кредиту та сплати відсотків за кредитом, між ПАТ "Укрсоцбанк", боржником та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 895/03-021-119.

ОСОБА_4 зазначає, що до укладання договору поруки ПАТ "Укрсоцбанк" ознайомив його з текстом кредитного договору, однак ні ПАТ "Укрсоцбанк", ні поручитель не повідомили його про наявність додатків та додаткових угод до договору. У тексті кредитного договору відсутні посилання на наявність додатку до договору у вигляді графіка погашення кредиту, який підписується сторонами на момент його укладання. Підписуючи договір поруки, він був впевнений, що відповідає за повернення кредиту позичальником в межах не більше 2 644 доларів США щомісячно, а проценти, за сплату яких позичальник та він відповідають перед Банком, щомісячно нараховуються на суму кредиту, яка щомісячно зменшується на 2 644 доларів США, тобто сума процентів щомісячно зменшується.

У березні 2013 року у зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Салон меблів "Мастер Торг" та ОСОБА_4, як поручителя за кредитним договором, про стягнення заборгованості за кредитним договором. З копії позовної заяви та доданих до неї документів позивач дізнався, що крім договору невідновлювальної кредитної лінії, ПАТ "Укрсоцбанк" та позичальник уклали додаток № 2 ("Графік погашення кредиту") до вказаного кредитного договору, про наявність якого не зазначено у тексті договору.

Про факт наявності вищевказаного графіка, який не відповідає п. 1.1.2 кредитного договору та впливає на обсяг його відповідальності перед банком у сторону збільшення по щомісячним платежам ні ПАТ "Укрсоцбанк", ні позичальник його не повідомили.

Також ОСОБА_4 стало відомо, що 12 січня 2009 року ПАТ "Укрсоцбанк" та позичальник уклали угоду про внесення змін до договору невідновлювальної кредитної лінії від 18 липня 2008 року, за умовами якої сторони за кредитним договором дійшли згоди щодо внесення змін до п. 1.1.2 вищевказаного договору, та зміни графіку у щомісячній сумі повертаємого кредиту у бік її збільшення. Ні ПАТ "Укрсоцбанк", ні позичальник на момент укладання договору поруки його з вказаною угодою № 1 не ознайомили та не повідомили про її наявність.

Вказує, що додаток № 1 та угода від 12 січня 2009 року збільшують розмір його відповідальності по сплаті кредиту у порівнянні до умов кредитного договору, який був наданий для ознайомлення і тому договір поруки був підписаний ним внаслідок замовчування позичальником і банком істотних умов кредитного договору, які впливають на його обов'язки по відношенню до Банку.

25 листопада 2009 року ПАТ "Укрсоцбанк" та позичальник уклали угоду № 2 про внесення змін до договору невідновлювальної кредитної лінії від 18 липня 2008 року, якою продовжили строк користування кредитом до 5 липня 2022 року, проте його як поручителя не повідомили.

Вказує, що угоду від 25 листопада 2009 року № 1 про внесення змін до договору поруки від 20 січня 2009 року він не підписував, і підпис на угоді від його імені значно відрізняється від його особистого підпису. Таким чином, просив задовольнити позов.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 16 лютого 2016 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ПАТ "Укрсоцбанк" про визнання недійсним договору поруки від 20 січня 2009 року № 895/03-021-119 відмовлено.

Договір "Угода № 1" від 25 листопада 2009 року про внесення змін до договору поруки від 20 січня 2009 року № 895/03-021-119" між ПАТ "Укросоцбанк" і ОСОБА_4 визнано недійсним.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Оскільки судові рішення у частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 не оскаржуються, тому у касаційному порядку не переглядаються.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову про визнання недійсним договору поруки від 20 січня 2009 року № 895/03-021-119, укладеним між ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_4 та ТОВ "Салон меблів "Мастер-Торг".

Відповідно до договору про надання невідновлювальної кредитної лінії від 18 липня 2008 року АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", надало ТОВ "Салон меблів "Мастер-торг" у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 309 305 доларів США із сплатою 14 % річних, з кінцевим строком повернення кредиту до 5 липня 2018 року.

Відповідно до угоди від 12 січня 2009 року сторони внесли зміни до графіку повернення кредиту, зокрема було збільшено розмір щомісячного платежу з 2 644 доларів США до 2 868 доларів США починаючи з 5 жовтня 2009 року та внесення останнього платежу в сумі 2 877 доларів США в останньому місяці.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним договором кредиту 20 січня 2009 року між банком, позичальником та ОСОБА_4 укладено договір поруки, за умовами якого позивач взяв на себе обов'язок відповідати по зобов'язаннях боржника у розмірі 309 305 доларів США.

Відповідно до ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Доводи позивача про те, що при укладенні договору поруки він помилився щодо розміру щомісячних платежів, вважаючи, що такий розмір складає суму 2 644 долара США, а фактично він був на 244 долара США більше, є необґрунтованими, оскільки відповідно до умов договору поруки ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитором зобов'язань у загальному розмірі 309 305 доларів США.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення в оскаржуваній частині без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 18 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 16 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.