Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Кафідової О.В., Фаловської І.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, третіх осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про надання додаткового строку на прийняття спадщини, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 9 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_7Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 3,972 га, яка розташована на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 19 березня 2002 року. Спадкоємцями першої черги після її смерті є дві рідні дочки: позивач (ОСОБА_4) та ОСОБА_5 Після смерті матері виявилося, що вона за життя склала заповіт, згідно якого розпорядилася після своє смерті все належне їй майно, права та обов'язки, передати на користь ОСОБА_5 Зазначала, що оскільки досягла пенсійного віку, то має право на обов'язкову частку в спадщині після смерті матері незалежно від змісту заповіту.

Вважала, що її обов'язкова частка в спадщині після смерті матері повинна складати 1/4 частину від всієї маси спадщини. До нотаріальної контори вона звернулася після закінчення шестимісячного строку.

Як на підстави пропуску, встановленого законом, строку для надання додаткового строку на прийняття спадщини посилалась на пенсійний вік та стан здоров'я.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 9 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року, позов залишено без задоволення.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та від 4 листопада 2015 року (справа 6-1486цс15), які є обов'язковими для всіх судів.

Відмовляючи ОСОБА_4 у задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вірно виходив із того, що докази на підтвердження поважності причин пропуску строку прийняття спадщини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами на вчинення дій для прийняття спадщини чи інших обставин, які перешкоджали звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, не надано.

Похилий вік позивача, наявність хронічних захворювань, перебування на стаціонарному лікуванні з 24 грудня 2014 року по 5 січня 2015 року не є такими, що позбавляли її звернутися з заявою про прийняття спадщини в установлений законом строк.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 9 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.