Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Мазур Л.М., Нагорняка В.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Служби безпеки України до ОСОБА_4, третя особа - Національна академія Служби безпеки України, про відшкодування витрат, пов'язаних із навчанням і утриманням в Національній академії Служби безпеки України, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року,

У червні 2015 року Служба безпеки України (далі - СБУ) звернулася до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що відповідно до правил прийому на навчання на перший курс факультету підготовки оперативних співробітників Національної академії СБУ у 2004 році та рішення приймальної комісії від 12 липня 2004 року, на підставі успішно складених випробувань та наказу виконуючого обов'язки ректора Національної академії СБУ від 12 липня 2004 року № 263-ос, ОСОБА_4 зараховано на перший курс факультету № 1 Національної академії СБУ та поставлено на продовольче, грошове та речове забезпечення в Національній академії СБУ з 12 липня 2004 року.

29 грудня 2005 року між ОСОБА_4 та Національною академією СБУ укладений контракт про проходження військової служби (навчання) курсантами (слухачами) Національної академії СБУ терміном дії на три роки та сім місяців - до 31 липня 2009 року.

Відповідач згідно із Положенням про проходження військової служби (навчання) за контрактом курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України, затвердженим Указом Президента України від 7 листопада 2001 року № 1053/2001 (1053/2001) , протягом п'яти років проходив військову службу (навчання) в Національній академії СБУ, перебуваючи на повному державному забезпеченні.

Після закінчення навчання ОСОБА_4 згідно з наказом Ректора Національної академії СБУ від 19 червня 2009 року № 345-ос відкомандировано для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника Управління СБУ у Дніпропетровській області, а також знято з грошового, продовольчого та речового забезпечення та виключено зі списків особового складу Національної академії СБУ з 19 червня 2009 року.

Однак 19 червня 2009 року між СБУ та відповідачем укладено контракт про проходження військової служби у СБУ на п'ять років з 19 червня 2009 року до 19 червня 2014 року.

Наказом Голови СБУ від 30 жовтня 2012 року № 1342-ос відповідно до підпункту "б" пункту 61 та підпункту "и" пункту 62 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262/2007 (1262/2007) , відповідач був звільнений з військової служби у запас Збройних Сил України. Згідно наказу начальника Управління СБУ у Дніпропетровській області від 9 листопада 2012 року № 241-ОС відповідача виключено із списків особового складу з 8 листопада 2012 року. Національною академією СБУ зроблено розрахунок фактичних витрат, пов'язаних з утриманням відповідача в Національній академії СБУ з дня його зарахування до дня виключення із списків особового складу Національної академії СБУ. Загальна сума витрат складає 37 048 грн 91 коп.

Відповідача неодноразово повідомлено про відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням та утриманням в Національній академії СБУ, однак витрати відповідачем не відшкодовані, а його дії свідчать про небажання у добровільному порядку відшкодувати зазначені витрати. З огляду на вищевикладені обставини, СБУ просила задовольнити позов.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року, позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь СБУ в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних з навчанням і утриманням в Національній академії СБУ, суму в розмірі 37 048 грн 91 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і закрити провадження у справі.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про задоволення позову.

Судами установлено, що 12 липня 2004 року відповідно до витягу з наказу в. о. ректора Національної академії СБУ № 263-ос на перший курс факультету № 1 Національної академії СБУ зарахований ОСОБА_4 та поставлений на продовольче, грошове та речове забезпечення в Національній академії СБУ з 12 липня 2004 року.

29 грудня 2005 року між СБУ та ОСОБА_4 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у СБУ строком на п'ять років після закінчення навчання.

19 червня 2009 року між СБУ та відповідачем укладено контракт про проходження військової служби у СБУ, за умовами якого ОСОБА_4 почав проходити військову службу в СБУ з контрактом осіб офіцерського складу. Контракт було укладено на п'ять років з 19 червня 2009 року до 19 червня 2014 року.

Відповідно до п. 3.1 та 3.2 цього контракту ОСОБА_4 зобов'язався продовжувати після закінчення навчання в Національній академії СБУ не менше п'яти років військову службу згідно із розподілом та подальшими призначеннями на посадах осіб офіцерського складу у визначеному керівництвом СБУ органі чи підрозділі. У разі дострокового розірвання цього контракту у зв'язку з небажанням продовжувати службу або порушення дисципліни провести відшкодування фактичних витрат, пов'язаних зі своїм утриманням в Національній академії СБУ згідно чинного законодавства України.

Відповідно до наказу голови СБУ від 30 жовтня 2012 року №1342-ОС ОСОБА_4 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" пункту 61 та підпунктом "и" пункту 62 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями СБУ у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

9 листопада 2012 року наказом начальника Управління СБ України в Дніпропетровській області № 241-ОС старшого лейтенанта ОСОБА_4 виключено зі списків особового складу з урахуванням часу на здачу справ, з 8 листопада 2012 року.

Згідно із ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" ч. 6 ст. 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Таким чином, судами установлено, що відповідача було зараховано для навчання, поставлено на продовольче, грошове та речове забезпечення, між сторонами укладено контракт про проходження військової служби строком на п'ять років після закінчення навчання, за систематичне невиконання умов контракту ОСОБА_4 його було звільнено з військової служби у запас.

За таких обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність обов'язку відповідача відшкодувати загальну суму коштів його утримання у СБУ у розмірі 37 048 грн 91 коп., є правильним.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.