Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

ФаловськоїІ.М., Висоцької В.С., КафідовоїО.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Київської області від 02 лютого 2016 року,

У липні 2015 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулося до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22 листопада 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" (далі - ВАТ "КБ "Надра"), правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит для придбання квартири у розмірі 34 595 доларів США зі сплатою 12,39 % річних строком до 10 листопада 2027 року. Крім того, 22 листопада 2007 року було укладено три окремих договори поруки, відповідно до яких ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 зобов'язались відповідати перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору. ОСОБА_4 порушив зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 06 січня 2015 року утворилась заборгованість за кредитом та відсотками у розмірі 41 190,32 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 33 660,37 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків - 7 529,95 доларів США, та заборгованість за пенею у розмірі 27 563,90 грн.

Враховуючи викладене, ПАТ "КБ "Надра" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитом та відсотками у розмірі 41 190,32 доларів США та пеню у розмірі 27563,90 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 02 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 22 листопада 2007 року в розмірі 41 190,32 доларів США, що складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 33 660,37 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 7 529,95 доларів США, та пеню за прострочення сплати кредиту в розмірі 27 563,90 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що між ВАТ "КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит для придбання квартири у розмірі 34 595 доларів США зі сплатою 12,39 % річних строком до 10 листопада 2027 року.

22 листопада 2007 року було укладено три окремих договори поруки, відповідно до умов яких ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 зобов'язались відповідати перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору.

Відповідно до п. 4.2.4. кредитного договору, позивач має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п. 3.3.3. кредитного договору, а також у випадку, невиконання умов, передбачених у п. 4.3.6 договору.

Відповідно до п. 5.2. кредитного договору, у випадку прострочення виконання зобов'язання позичальником щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п. 3.3.3. кредитного договору, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

ОСОБА_4 порушив свої кредитні зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 06 січня 2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором від 22 листопада 2007 року в розмірі 41 190,32 доларів США, що складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 33 660,37 доларів США, заборгованості зі сплати відсотків у розмірі 7 529,95 доларів США, та пеня за прострочення сплати кредиту в розмірі 27 563,90 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зобов'зання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно о звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, відповідно до норм статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із того, що позичальник належним чином не виконав умови кредитного договору, забезпеченого трьома окремими договорами поруки, а тому перед банком виникла заборгованість, яка підлягає стягненню солідарно з відповідачів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем надано вірний розрахунок заборгованості, який перевірено судом апеляційної інстанції (а. с. 6-8).

Разом з тим, відповідачами не спростовано належними та допустимими доказами наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Крім того, апеляційний суд дійшов вірного висновку про безпідставність посилання ОСОБА_4 щодо невручення йому вимоги про погашення боргу, оскільки згідно вимог чинного законодавства пред'явлення позичальнику такої вимоги є як її направлення (вручення), так і пред'явлення позову.

Встановлено, що апеляційний суд, всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому обґрунтовано скасував рішення місцевого суду.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 Федоровичана відхилити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 02 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.