Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Демяносова М.В., Леванчука А.О., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Одеси, Одеської міської ради до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою першого заступника прокурора Одеської області на рішення апеляційного суду Одеської області від 16 лютого 2016 року,

У травні 2015 року заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі територіальної громади м. Одеси: Одеської міської ради звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 12 серпня 2010 року між Одеською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ" (далі - ТОВ "АРТ") укладено договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна. На підставі вказаного договору на користь TOB "АРТ" здійснено відчуження об'єктів комунальної власності, в тому числі, нежитлових приміщень першого поверху розташованих по АДРЕСА_1

Зазначений договір купівлі-продажу укладено на підставі рішення Одеської міської ради № 5649-V від 14 квітня 2010 року "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради", пунктом 13 якого доручено представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради укласти договір купівлі-продажу TOB "АРТ" об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

На підставі договору купівлі-продажу від 5 листопада 2010 року ТОВ "АРТ" здійснено відчуження нежитлових приміщень першого поверху, розташованих по АДРЕСА_1 на користь приватного підприємства фірма "Стенфорд-Інвест", яке 21 лютого 2011 уклало договір купівлі-продажу зазначеного майна з ОСОБА_6 На підставі договору дарування від 14 травня 2011 року ОСОБА_6 подарувала вказаний об'єкт нерухомого майна за вказаною адресою ОСОБА_4, яка залишається його власницею і на теперішній час.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2014 року у справі за позовом заступника прокурора Одеської області до Одеської міської ради, ТОВ "АРТ", ТОВ "Угьосов", ПП "Глас- Комбі", ТОВ фірма "Харрісон-Транс-Сервіс", ТОВ "ІВ-Інвест Л гд", TOB "ІВ- Іммобільє", ТОВ "Джі Ем Джі Контент", ТОВ "ОПЕРА", ТОВ "Аверс Строй", за участю третьої особи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, визнано недійсним пункт 13 рішення Одеської міської ради № 5649-V від 14 квітня 2010 року "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради", визнано недійсним договір міни, укладений між Одеською міською радою та TOB "АРТ" шляхом підписання удаваних правочинів: договору дарування від 12 серпня 2010 року та договору купівлі-продажу 23 об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

Посилаючись на ст. ст. 387, 388 ЦК України, позивач просив витребувати у ОСОБА_4 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 94,4 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2015 року позов задоволено. Витребувано у ОСОБА_4 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 94,4 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1 Визначено порядок виконання судового рішення, вказавши, що воно є підставою для внесення запису про державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення першого поверху, загальною площею 94,4 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 16 лютого 2016 року, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення у справі, яким в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Апеляційний суд встановивши, що відчуження спірного майна відбулося на підставі рішення Одеської міської ради № 5649-V від 14 квітня 2010 року, яка відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" правомірно представляє інтереси територіальної громади, прийшов до правильного висновку про наявність волевиявлення власника спірного майна на його відчуження. Будь-яких достатніх та достовірних доказів на спростування зазначеного висновку апеляційного суду в матеріалах справи немає. Такий висновок не спростовує і постанова Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2014 року.

За таких обставин апеляційний суд дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову відповідно до ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Такий висновок апеляційного суду відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу першого заступника прокурора Одеської області відхилити, рішення апеляційного суду Одеської області від 16 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.