Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

Гулька Б.І., Журавель В.І., ШтеликС.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства "Кам'янець-Подільське лісове господарство" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про витребування земельної ділянки та зобов'язання звільнити земельну ділянку за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 9 березня 2016 року,

У серпні 2015 року державне підприємство "Кам'янець-Подільське лісове господарство" (далі - ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство") звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 1,4 га земельної ділянки державного лісового фонду в кварталі НОМЕР_1, виділ НОМЕР_2 Подільського лісництва, розміщеної на території Подільської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, яка перебуває у користуванні підприємства, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права та планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування, незаконно та самовільно використовується ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які вирощують на ній декоративно-посадковий матеріал. На звернення звільнити вказану земельну ділянку відповідачі не реагують.

З огляду на викладене позивач просив суд витребувати спірну земельну ділянку із чужого незаконного володіння відповідачів та зобов'язати їх звільнити вказану земельну ділянку від посадкового матеріалу.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 9 березня 2016 року, позов ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повернути ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство" земельну ділянку площею 1,34 га земель державного лісового фонду в кварталі НОМЕР_1, виділ НОМЕР_2 Подільського лісництва, розміщеної на території Подільської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, звільнивши її від посадкового матеріалу. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.

Задовольняючи частково позов ДП "Кам'янець-Подільське лісове господарство", судина підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, правокористувачем якої згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування є позивач, який відповідно до ст. ст. 391, 396 ЦК України має право на захист свого права. Правомірність використання спірної земельної ділянки відповідачами не доведено, оскільки документів лісгоспу про надання їм земельної ділянки немає, а лісовий квиток від 16 квітня 2006 року, який було видано їм лише для використання ріллі в якості городів на строк до 15 жовтня 2006 року закінчив свою дію, а тому згідно ст. 106 ЛК України земельна ділянка підлягає поверненню за належністю правокористувачу без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування нею.

Доводи касаційної скарги про те, що відповідачі використовують земельну ділянку як городи для лісників спочатку в силу трудових правовідносин, а потім згідно зі ст. 119 ЗК України у силу набувальної давності, безпідставні, оскільки відповідних правовстановлюючих документів на постійне користування спірною земельною ділянкою відповідачі не надали. При цьому підстав для застосування ст. 119 ЗК України немає, оскільки таких вимог ними не заявлено, а, крім того, згідно зі вказаною нормою права їм слід звернутися з таким питанням до органу влади або органу місцевого самоврядування.

Отже, судові рішення є законними і обґрунтованими й підстав для їх скасування немає, а доводи касаційної скарги є безпідставними.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 9 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.