Про визнання права власності в порядку спадкування, стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - 18.05.2016 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - Котовська районна державна нотаріальна контора Одеської області, про визнання права власності в порядку спадкування, стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на рішення апеляційного суду Одеської області від 15 липня 2015 року, -

У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання за ними права власності на об'єкт нерухомості в порядку спадкування, стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та судових витрат.

В обґрунтування вимог зазначено, що 19 вересня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 010/15-60/07-493, згідно умов якого позичальнику було надано кошти в сумі 378 750 грн із сплатою 12,5 % строком до 19 вересня 2017 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором укладено договір іпотеки між банком та ОСОБА_7, посвідчений та зареєстрований 20 вересня 2007 року приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Крисюк Л.В. в реєстрі за № 4280. Предметом іпотеки є кам'яна нежитлова будівля їдальні загальною площею 244, 6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 іпотекодавець ОСОБА_7 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 11 вересня 2012 року, виданого на підставі актового запису № 410 Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Котовського міськрайонного управління юстиції Одеської області. Після смерті ОСОБА_7 за місцем відкриття спадщини до Котовської районної державної нотаріальної контори Одеської області будь-які спадкоємці із заявою про прийняття спадщини або відмову від неї не зверталися.

Станом на 04 березня 2014 року за кредитним договором № 010/15-60/07-493 від 19 вересня 2007 року заборгованість за кредитом складає 491 153,75 грн, в тому числі: 183 752, 78 грн - загальна заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 265 705, 29 грн - заборгованість за процентами; 41 695, 68 грн - пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків.

Станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на день смерті іпотекодавця, заборгованість за кредитним договором № 010/15-60/07-493 від 19 вересня 2007 року складала 540 023,92 грн в тому числі: 288 152,78 грн загальна заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 211 442,73 грн заборгованість за процентами; 40 428, 41 грн - пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів.

Враховуючи наявність кредитної заборгованості, та того, що відповідачі не оформляють спадщину після смерті іпотекодавця, банк просив визнати за спадкоємцями померлого ОСОБА_7 право власності на іпотечне майно; стягнути із ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 540 023, 92 грн у межах вартості спадкового майна, в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на нежитлову будівлю загальною площею 244, 6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу з прилюдних торгів.

Заочним рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2014 року позов частково задоволено. Визнано за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 як спадкоємцями ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в рівних частинах на спадкове майно, що залишилося після його смерті у вигляді кам'яної нежитлової будівля їдальні загальною площею 244,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В рахунок погашення боргу за умовами кредитного договору від 19 вересня 2007 року № 010/15-60/07-493, який станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 склав 540 023, 92 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною, що буде визначена в експертному звіті суб'єкта оціночної діяльності на момент продажу.

Надано ПАТ"Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" право проводити необхідні дії щодо реєстрації права власності від імені спадкоємців померлого ОСОБА_7 на вказаний об'єкт нерухомості, а також дії щодо виготовлення та отримання необхідної технічної та іншої документації.

Витрати, пов'язані з державною реєстрацією права власності спадкоємців померлого ОСОБА_7 на вищезазначене нерухоме майно, покладено на ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль". У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 15 липня 2015 року заочне рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Встановлено, що 19 вересня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 010/15-60/07-493, згідно умов якого позичальнику було надано кошти в сумі 378 750 грн із сплатою 12,5 % строком до 19 вересня 2017 року.

Відмовляючи у позові, апеляційний суд виходив із того, що закон не передбачає такого права судового захисту як визнання права власності на спадкове майно за спадкоємцями іпотекодавця. Банк звернувся з вимогою до спадкоємців боржника поза межами строків, передбачених частинами другою, третьою статті 1281 ЦК України, а тому пропустив строк для пред'явлення такої вимоги.

Повністю із висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 608 ЦК України зобов'язання припиняються смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язане з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Перелік зобов'язань, які не входять до складу спадщини визначені статтею 1219 ЦК України, отже зобов'язання за кредитним договором та за договором іпотеки входять до складу спадщини.

За змістом статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено підстави припинення іпотеки, однак такої підстави, як смерть іпотекодавця, положення зазначеної норми не містять.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки. Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи-іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, якщо боржник та іпотекодавець - одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця в разі порушення боржником своїх зобов'язань переходять обов'язки іпотекодавця у межах вартості предмета іпотеки.

Наведені положення закону підтверджують правильність висновків апеляційного суду щодо неналежності вимоги про визнання за спадкоємцями померлого ОСОБА_7 права власності на іпотечне майно, оскільки іпотекодержатель має право отримати задоволення вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом звернення із стягненням на обтяжене іпотекою майно безпосередньо до спадкоємців іпотекодавця (ст. 23 Закону України "Про іпотеку") у загальному порядку незалежно від того, чи виконав спадкоємець іпотекодавця обов'язок щодо державної реєстрації права власності на успадковане нерухоме майно.

У цій частині вирішення справи рішення апеляційного суду залишається без змін на підставі ст. 337 ЦПК України, в іншій частині - підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд за ст. 338 ЦПК України з огляду на таке.

Застосовуючи норми ст. 1281 ЦК України до спірних правовідносин, апеляційний суд не звернув уваги на те, що правила цієї статті регулюють порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців щодо виконання зобов'язань спадкодавця перед своїм кредитором, а не порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Строк, в межах якого іпотекодержатель може звернутися з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлюється загальними положеннями про позовну давність (глава 19 ЦК України (435-15) ).

Правила статті 1281 ЦК України щодо строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов'язань, забезпечених іпотекою (висновки Верховного Суду України, викладені у постановах № 6-1286цс15 від 02 березня 2016 року та № 6-31цс16 від 17 лютого 2016 року).

У справі, яка переглядається, встановлено, що спадкодавець відповідачів виступав іпотекодавцем за договором іпотеки. У зв'язку з його смертю відкрилася спадщина, яку прийняли відповідачі, у зв'язку з чим до них перейшли обов'язки іпотекодавця в межах вартості предмета іпотеки у тому обсязі і на тих умовах, що існували до переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 336, 337, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 15 липня 2015 року залишити без змін у частині вирішення позову про визнання права власності в порядку спадкування, в іншій частині рішення апеляційного суду Одеської області від 15 липня 2015 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.