Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Висоцької В.С., Ткачука О.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти і науки України, треті особи: ОСОБА_5, Територіальна громада в особі Дніпропетровської міської ради, Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради, Розпорядник Єдиного реєстру об'єктів державної власності в особі Фонду державного майна України, про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2016 року,

У січні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила зобов'язати Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет Міністерства освіти і науки України (далі - ДДАЕУ), який є правонаступником Дніпропетровського державного аграрного університету (далі - ДДАУ) розглянути її заяву про передачу квартири АДРЕСА_1 у комунальну власність; зобов'язати ДДАЕУ звернутися до Міністерства освіти і науки України з клопотанням про надання згоди на передачу квартири у комунальну власність територіальної громади м. Дніпропетровська; зобов'язати Міністерство освіти і науки України розглянути питання щодо надання згоди на передачу цієї квартири у комунальну власність територіальної громади м. Дніпропетровська; зобов'язати відповідачів звернутися з офіційним листом на ім'я міського голови Дніпропетровської міської ради з пропозицією щодо передачі квартири у комунальну власність територіальної громади міста, яку займають ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі ордеру від 28 листопада 2006 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що 06 квітня 2004 року її чоловіка ОСОБА_5 було зараховано на посаду завідувача кафедри сільськогосподарських машин ДДАУ строком на п'ять років, з наданням квартири згідно умов конкурсу. 03 листопада 2004 року з ним було укладено трудовий контракт. 25 січня 2005 року між ОСОБА_5 та ДДАУ було укладено договір найму житла, відповідно до якого йому була надана квартира АДРЕСА_1 на склад сім'ї з двох осіб, у тому числі на дружину ОСОБА_4 на підставі ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та ст. 52 ЖК УРСР.

Вказувала, що вищезазначена квартира, відповідно до договору купівлі-продажу від 21 грудня 2004 року належить ДДАУ, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстровані в цій квартирі з 04 лютого 2005 року та з 28 жовтня 2005 року відповідно.

28 листопада 2006 року виконавчим комітетом Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради ОСОБА_5 був виданий ордер на житлове приміщення на сім'ю з двох осіб.

Згідно з наказом ДДАУ 26 серпня 2008 року № 1610 ОСОБА_5 було звільнено з посади на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України по переводу для роботи на посаді виконуючого обов'язки ректора Уманського державного університету та дозволено йому працювати за сумісництвом на 0,25 ставки на посаді професора ДДАУ.

Наказом ДДАУ від 13 квітня 2009 року № 656 ОСОБА_5 було звільнено з посади професора кафедри сільськогосподарських машин за власним бажанням з 15 квітня 2009 року.

Позивач зазначала, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2012 року, яке набрало чинності, встановлено, що спірна квартира не є службовою, а ордер є безстроковим, проте у приватизації даної квартири їй було відмовлено.

Посилаючись на вказані обставини, просила позов задовольнити.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2015 року позов задоволено.

Зобов'язано ДДАЕУ Міністерства освіти і науки України розглянути заяву ОСОБА_4 про передачу квартири АДРЕСА_1 у комунальну власність.

Зобов'язано ДДАЕУ Міністерства освіти і науки України звернутися до Міністерства освіти і науки України з клопотанням про надання згоди на передачу квартири АДРЕСА_1у комунальну власність територіальної громади м. Дніпропетровська.

Зобовязано Міністерство освіти і науки України розглянути питання щодо надання згоди на передачу квартири АДРЕСА_2 у комунальну власність територіальної громади м. Дніпропетровська.

Зобов'язано ДДАЕУ Міністерства освіти і науки України і Міністерство освіти і науки України звернутися з офіційним листом на ім'я міського голови Дніпропетровської міської ради з пропозицією щодо передачі квартири АДРЕСА_1у комунальну власність територіальної громади міста, яку займає ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на підставі ордеру від 28 листопада 2006 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд, на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов до правильного висновку про те, що вказана квартира належить державному закладу освіти, а тому відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" не підлягає приватизації.

Крім того суд зазначив, що вказана квартира знаходиться на балансі ДДАУ та входить до цілісного майнового комплексу, що підтверджується актом приймання-передачі від 25 січня 2014 року цілісного майнового комплексу ДДАУ Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що у 2007 році Міністерство аграрної політики та продовольства України відмовило ДДАУ у наданні згоди на передачу у комунальну власність та приватизацію зазначеної квартири.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2016 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.