Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Мазур Л.М., Коротуна М.В., Попович О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скайд", ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Донецької області від 06 жовтня 2016 року,

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, який уточнив в процесі розгляду справи, та остаточно просив:

- стягнути на його користь матеріальний збиток у розмірі 36 903 грн солідарно з публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скайд" (далі - ПАТ "СК "Скайд") та ОСОБА_5;

- стягнути з ОСОБА_5 грошову суму в розмірі 61 134 грн 47 коп., з якої 11 134 грн 47 коп. - матеріальний збиток, що перевищує ліміт відповідальності страховика, а 50 000 грн - сума моральної шкоди;

- стягнути грошову суму у розмірі 30 000 грн за втрати товарного вигляду автомобіля солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 07 грудня 2014 року по вул. Голосіївській в м. Києві водій ОСОБА_7, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, що призвело до пошкодження належного позивачу автомобіля "Porsche".

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року, частково зміненою постановою Апеляційного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Позивач вказував, що відповідно до рахунку офіційного дилеру "Porsche" (TOB "ВіннерПЦКА") від 13 грудня 2014 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2, склала 42 039 грн 78 коп., проте ПАТ "СК "Скайд" відшкодування йому лише 11 134 грн 47 коп.

Посилаючись на те, що за час узгодження рахунку та дослідження обґрунтованості його складових ціни на запчастини зросли, через що він був змушений отримати новий рахунок у офіційного дилера на суму 75 222 грн 33 коп., який також був направлений страховій компанії, ОСОБА_4 просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 31 травня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "СК "Скайд" на користь ОСОБА_4 матеріальний збиток у сумі 36 903 грн 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 різницю між понесеною матеріальною шкодою та страховою виплатою у сумі 27 184 грн 86 коп.; моральну шкоду, заподіяну пошкодженням майна, у розмірі 1 500 грн 00 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 06 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 31 травня 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди скасовано, у задоволенні позову у цій частині відмовлено.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди залишено без змін.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалося.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення апеляційного суду в частині виправлення розрахункових даних, що призвели до зменшення суми стягнення матеріальних витрат та стягнення з ОСОБА_5 суму матеріального збитку у розмірі 10 210 грн 40 коп.; в іншій частині рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції оскаржувалося до апеляційного суду та переглядалося цим судом тільки в частині вирішення позову до ОСОБА_5, і в касаційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить змінити рішення апеляційного суду в частині розгляду саме цих вимог, а тому рішення апеляційного суду переглядається судом касаційної інстанції в повному обсязі, тобто в частині вирішення позову до ОСОБА_5

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї ОСОБА_5, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції задовольняючи позов в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди, виходив з наявності різниці між понесеною матеріальною шкодою та страховою виплатою, яка підлягає стягненню саме з особи, винної у вчиненні ДТП.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанцій в частині стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди та відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановив характер правовідносин сторін у справі, застосувавши норми матеріального права, які їх регулюють, виходив з того, що суд першої інстанції під час розгляду справи прийняв заяву представника позивача про зміну позовних вимог, в той час як згідно із довіреністю він був обмежений у своїх правах і не був наділений правом зменшення розміру позовних вимог (а. с. 83); при цьому суд врахував, що відповідно до акту виконаних робіт від 19 січня 2016 року та квитанції від 15 грудня 2015 року фактичні витрати, понесені позивачем, складають 47 113 грн 40 коп., а страхова компанія виплатила позивачу 11 134 грн 47 коп. і оскаржуваним рішенням суду першої інстанції з неї стягнуто 36 903 грн, у зв'язку із чим дійшов висновку про те, що страховою компанією було відшкодовано фактичні витрати, які поніс позивач у зв'язку із пошкодженням автомобіля.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновком суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 06 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.