Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі :

Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Фаловської І.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора Глибоцького району Чернівецької області в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області до ОСОБА_5, третя особа - Глибоцька селищна рада Чернівецької області, про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного видалення зелених насаджень, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 06 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 17 грудня 2015 року,

У квітні 2015 року прокурор Глибоцького району Чернівецької області звернувся до суду з позовом в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області до ОСОБА_5, третя особа - Глибоцька селищна рада Чернівецької області, про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок незаконного видалення зелених насаджень.

Позивач вказував на те, що ОСОБА_5 незаконно видалив 38 дерев породи "акація", "черешня", "клен" в адміністративних межах АДРЕСА_1, внаслідок чого інтересам Держави була спричинена шкода.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 року № 559 (559-99-п) "Про такси для обчислення шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів" розмір заподіяної державі шкоди внаслідок протиправних дій відповідача становить 47 038 грн.

Посилаючись на вказані обставини, прокурор просив стягнути з відповідача на користь Держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області компенсацію завданих збитків у розмірі 47 038 грн.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 06 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 17 грудня 2015 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області шкоду в сумі 22 тис. грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 06 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 17 грудня 2015 року і ухвалити у справі нове судове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального і матеріального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

При розгляді справи судами встановлено, що відповідач ОСОБА_5 14 квітня 2014 року в АДРЕСА_1, здійснив видалення 38 сироростучих дерев породи "акація", "черешня", "клен" без ордеру, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 153 КУпАП та адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн (а. с. 17).

Штраф у розмірі 170 грн було ОСОБА_5 сплачено в добровільному порядку, що підтверджується платіжним документом від 09 липня 2014 року (а. с. 18).

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів. Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог цього законодавства.

Згідно з розрахунком від 15 травня 2014 року, проведеним Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 року № 559 (559-99-п) "Про такси для обчислення шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів", розмір заподіяної державі шкоди внаслідок незаконного видалення відповідачем дерев становить 47 038 грн (а. с. 10).

Із інформації Державної екологічної інспекції від 13 квітня 2014 року вбачається, що вказана шкода відповідачем станом на 16 квітня 2015 року не відшкодована.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд першої інстанції при частковому задоволенні позову, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з доведеності вини ОСОБА_5 в рамках даного позову та наявності підстав для стягнення з нього завданих Державі збитків. Разом з тим, суди врахували пенсійний вік та матеріальне становище відповідача і, з посиланням на ч. 4 ст. 1193 ЦК України, дійшли висновків про необхідність зменшення розміру відшкодування шкоди за порушення вимог природоохоронного законодавства, що підлягає стягненню, до 22 тис. грн.

Доводи касаційної скарги зводяться до недоведеності позивачем факту завдання збитків відповідачем Державі, а також містить посилання на те, що прокурор Глибоцького району Чернівецької області, діючий в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, є неналежним позивачем у справі.

Такі доводи заявника були предметом дослідження при розгляді справи і їх обґрунтовано спростовано судом апеляційної інстанції. За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 06 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 17 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.