638/3968/15-ц Про компенсацію моральної шкоди, завданої незаконними діями правоохоронних органів - 01.02.2017 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до прокуратури Харківської області про компенсацію моральної шкоди, завданої незаконними діями правоохоронних органів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 3 серпня 2016 року,

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 2 вересня 2010 року під час проведення обшуку в його квартирі АДРЕСА_1 співробітники роти міліції особливого призначення "Беркут" Головного Управління Міністерства внутрішній справі України в Полтавській області (далі - РМОП "Беркут" ГУ МВСУ в Полтавській області) жорстоко поводилися як з ним, так і з членами його сім'ї.

З листопада 2012 року в прокуратурі Дзержинського району м. Харкова,

з квітня 2013 року в прокуратурі Московського району м. Харкова та з жовтня 2014 року в прокуратурі Харківської області знаходились кримінальні справи за заявами позивача про скоєння відносно нього злочинів.

За весь час винесено більше 30 постанов про закриття кримінальних проваджень і лише 23 жовтня 2014 року до ЄРДР внесено відомості по даним кримінальним правопорушенням. 22 січня 2015 року слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Пановим О.О. без проведення відповідних слідчих дій ухвалена постанова про закриття кримінального провадження. Вказував, що такими діями йому завдано моральних страждань.

Ураховуючи наведене, просив стягнути на його користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 986 580 грн, заподіяної йому в результаті прийняття незаконних рішень та тривалої необґрунтованої бездіяльності по кримінальному провадженню № 42014170000000291.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 3 серпня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення, справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження спричиненої йому рішеннями та бездіяльністю слідчих моральної шкоди, яка згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; приниженням честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи та бездіяльність слідчого. Зазначали, що реалізація ОСОБА_3 свого процесуального права на оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого під час досудового розслідування, не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача.

Проте повністю з такими висновками погодитися не можна з огляду на наступне.

Установлено, що прокуратурою Харківської області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42012220090000005 від 23 листопада 2012 року за заявами ОСОБА_3 про вчинення працівниками правоохоронних органів Полтавської області злочинів, передбачених частинами 2, 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 384 КК України (№ 42012220090000005) та у кримінальному провадженні № 42013220040000113 від 2 квітня 2013 року за заявою ОСОБА_3 про вчинення стосовно нього 26 листопада 2010 року співробітниками РМОП "Беркут" УМВС України в Полтавській області неправомірних дій, передбачених ч. 2 ст. 365 КК України.

Наведені кримінальні провадження об'єднані в одне провадження.

Постановою старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Полтавської області від 22 жовтня 2014 року із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42012220090000005 виділено в окреме провадження матеріали під № 42014170000000291 за частинами 2, 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 384 КК України - за фактом неправомірних дій працівниками Полтавської області, які вчинені останніми на території м. Харкова стосовно ОСОБА_3

Постановою слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області від 22 січня 2015 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420014270000000291, закрито на підставі п. 2 ст. 284 КПК України за відсутності у діях службових осіб БМОП "Беркут" ГУ МВС України в Харківській області злочинів, передбачених частинами 2, 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 384 КК України.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 20 березня 2015 року вказану постанову скасовано.

24 березня 2015 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014170000000291 відновлено та триває досудове слідство.

Постановами слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області від 8 квітня 2015 року та від 25 квітня 2015 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні клопотань щодо проведення слідчого експерименту стосовно подій, що мали місце 26 листопада 2010 року під час його затримання в обласному клінічному центрі урології та нефрології ім. В.І.Шаповала № 195 по проспекту Московському в м. Харкові; щодо опитування у присутності спеціаліста із застосуванням поліграфу та стосовно подій, що мали місце 2 жовтня 2010 року та 26 листопада 2010 року під час проведення обшуку в квартирах АДРЕСА_1 та у медичному закладі.

Ухвалами слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2015 року та від 29 квітня 2015 року постанови слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Панова О.О. від 8 квітня 2015 року скасовані та зобов'язано розглянути відповідні клопотання позивача.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2016 року постанову слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області від 28 грудня 2015 року про закриття кримінального провадження № 420014270000000291 від 23 жовтня 2014 року за ознаками злочинів, передбачених частинами 2, 3 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 384 КК України, скасовано з зобов'язанням відновити досудове розслідування та провести відповідні слідчі дії.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із недоведеності останнім підстав, передбачених ч. 6 ст. 1176 ЦК України, для відшкодування йому моральної шкоди.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212- 214, 303, 315 ЦПК України не дав належної оцінки доводам позивача щодо неналежного виконували слідчими прокуратури своїх службових обов'язків, що виразилось у неодноразовому скасуванні судом постановлених ними процесуальних рішень.