370/2637/14-ц Про звернення стягнення на предмет іпотеки - 01.02.2017 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" на рішення апеляційного суду Київської області від 14 березня 2016 року,

У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 1 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 370/П/РП/2008-840, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 108 465 доларів США зі сплатою 14,89 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 12 липня 2033 року.

У рахунок забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідач передав банку в іпотеку земельну ділянку площею 0,2499 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, та будинок АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 1 серпня 2008 року. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором за боржником утворилась заборгованість, яка станом на 8 липня 2014 року становить 171 588,62 доларів США та 100 346 грн, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 106 891,71 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 64 696,91 доларів США та пеня за прострочення сплати кредиту у розмірі 8 567,58 доларів США, що еквівалентно 100 346 грн.

Таким чином, банк просив позов задовольнити.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 4 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 1 серпня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 2763, а саме, на нерухоме майно: земельну ділянку, загальною площею - 0,2499 га, кадастровий номер НОМЕР_1, будинок АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, та належать ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 1 серпня 2008 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 2754 та домоволодіння від 1 серпня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 2759, з метою погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 1 серпня 2008 року № 370/П/РП/2008-840 у сумі - 171 588,62 доларів США та 100 346 грн, яка складається з:

- заборгованості за кредитом - 106 891,71 доларів США;

- заборгованості за відсотками - 64 696,91 доларів США;

- пені за прострочення сплати кредиту - 8 567,58 доларів США (еквівалент 100 346 грн): шляхом його продажу ПАТ "КБ "Надра" (з застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України "Про іпотеку", з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу нерухомого майна із будь-якою особою-покупцем за ціною, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, на умовах та в порядку, викладеному в ст. 38 Закону України "Про іпотеку", з наданням ПАТ "КБ "Надра" всіх повноважень продавця предмету іпотеки, в тому числі, але не виключно:

отримувати дублікати правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах нотаріату та інших органах державної влади, місцевого самоврядування та у будь-яких установах незалежно від форм власності;

отримувати всі необхідні документи та довідки, які потрібні для продажу вище зазначеного предмета іпотеки в Головному управлінні Держземагентства у Київській області та всіх підпорядкованих структурних підрозділах або у інших органах, які будуть здійснювати функції з реєстрації речових прав на нерухоме майно;

здійснювати будь-які платежі у якості продавця в процесі укладення договору купівлі- продажу предмету іпотеки;

звертатися до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмета іпотеки, а також ставити підпис від свого імені за одержання експертної оцінки;

отримувати довідки та документи, які необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу;

отримувати в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідки про склад сімї іпотекодавця, копії будинкових книг тощо.

На час реалізації предмету іпотеки передати його в управління ПАТ "КБ "Надра" у порядку ст. 34 Закону України "Про іпотеку", з правом заміни замків, обладнанням охоронними пристроями предмета іпотеки.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 14 березня 2016 року, рішення Макарівського районного суду Київської області від 4 грудня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість та позивач згідно із Законом України "Про іпотеку" (898-15) і умовами договору іпотеки має право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу позивачем із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що позивачем не було зазначено початкову ціну предмета іпотеки в грошовому вираженні для його подальшої реалізації. Визначену сторонами ціну предмета іпотеки при укладенні договору іпотеки у 2008 році не можна вважати погодженою сторонами ціною продажу предмета іпотеки у розумінні ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Судами установлено, що 1 серпня 2008 року між ВАТ "КБ "Надра", правонаступником якого є ПАТ "КБ "Надра", та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 108 465 доларів США зі сплатою 14,89 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 12 липня 2033 року.

У рахунок забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 1 серпня 2008 року між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідач передав банку в іпотеку земельну ділянку площею 0,2499 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер НОМЕР_1 та домоволодіння АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі - продажу земельної ділянки від 1 серпня 2008 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І.А. та зареєстрованих в реєстрі за № 2754, № 2759.

Також 10 серпня 2010 року між ПАТ КБ "Надра" та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору від 1 серпня 2008 року, відповідно до умов якої з дати підписання цієї додаткової угоди позичальнику встановлено щомісячну суму мінімально необхідного платежу відповідно до нового графіку.

Частиною 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Положеннями ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм ст. ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла до правового висновку, що у розумінні норми ст. 39 Закону України "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 8 червня 2016 року у справі № 6-1239цс16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову з підстав того, що представник банку не надав висновок про оцінку предмета іпотеки, а визначену у п. 1.2 договору іпотеки ціну предмета іпотеки не можна вважати погодженою між сторонами ціною продажу предмета іпотеки у розумінні ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку", не звернув уваги на те, що у розумінні норми ст. 39 Закону України "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону, у якій зазначено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції у порушення ст. ст. 212- 214, 303 ЦПК України на вказане уваги не звернув та не сприяв всебічному й повному з'ясуванню обставин справи.

Згідно із ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення судом норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги із скасуванням рішення суду апеляційної інстанції та направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.