640/4268/15-ц Про поновлення строку для звернення до суду, скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 27.04.2016 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Національного юридичного університету України імені Ярослава Мудрого, Міністерства оборони України про поновлення строку для звернення до суду, скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційними скаргами представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - на рішення апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2015 року, Міністерства оборони України, Національного юридичного університету України імені Ярослава Мудрого на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 липня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2015 року,

У березні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, свої вимоги мотивуючи тим, що 31 жовтня 2014 року, посилаючись на зміну найменування навчального закладу, а звідти - і найменування факультету, наказом начальника факультету від 31 жовтня 2014 року № 203 його звільнено з роботи з посади завідувача навчально-методичного кабінету навчального відділення факультету у зв'язку з переведенням на той же факультет того ж самого навчального закладу.

01 листопада 2014 року наказом начальника факультету № 204 його прийнято на роботу на раніше займану посаду, але вже на умовах строкового трудового договору, до 31 грудня 2014 року. Начальник факультету обґрунтував необхідність укладення строкового трудового договору саме до 31 грудня 2014 року тим, що з початку 2015 року буде вводиться в дію новий штат факультету, але при цьому запевнив, що змін в його службовому становищі у подальшому не відбудеться, оскільки згідно з новим штатом посади працівників Збройних Сил України залишаються без змін, а укладений строковий трудовий договір носить суто технічний формальний характер.

30 грудня 2014 року його звільнено з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП України наказом начальника факультету від 25 грудня 2014 року № 243.

У КЗпП України (322-08) не міститься норм, які б давали роботодавцю підстави для припинення дії трудового договору і звільнення працівника у зв'язку із змінами у найменуванні організації, підприємства або закладу. Тобто є очевидними нікчемність і фактична недійсність його звільнення з роботи у зв'язку з переведенням до військово-юридичного факультету згідно з наказом від 31 жовтня 2014 року № 203 та прийняття на роботу на цю ж посаду в порядку переведення на умовах строкового трудового договору згідно з наказом від 01 листопада 2014 року № 204.

Жодної згоди у будь-якому вигляді на звільнення 31 жовтня 2014 року з роботи у зв'язку з його переведенням позивач не надавав і не виявляв. Підстави для укладання строкового трудового договору між факультетом і ним були відсутні взагалі.

Незаконність наказу начальника військово-юридичного факультету від 25 грудня 2014 року № 243 про звільнення з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору логічно випливає безпосередньо з недійсності і незаконності наказу начальника факультету від 31 жовтня 2014 року № 203 про звільнення з роботи у зв'язку з переведенням за п. 5 ст. 36 КЗпП України, та з незаконності наказу від 01 листопада 2014 року № 204.

Оскільки дії роботодавця, які були оформлені наказами начальника факультету від 31 жовтня 2014 року № 203 та від 01 листопада 2014 року № 204, не ґрунтувалися на нормах чинного трудового права, були по своїй суті нікчемними, то і звільнення з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору, яке оформлене наказом від 25 грудня 2014 року № 243, також є нікчемним і незаконним.

Вважає, що між факультетом, як роботодавцем, та ним, як працівником, фактично діє безстроковий трудовий договір, укладений 09 грудня 2013 року на невизначений строк, який оформлений наказом начальника військово-юридичного факультету Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого від 09 грудня 2013 року № 199.

Про накази від 31 жовтня 2014 року та від 31 грудня 2014 року, якими його було незаконно звільнено, позивач дізнався 30 грудня 2014 року. З метою захисту своїх прав 29 січня 2015 року він подав позов до Дзержинського районного суду м. Харкова, тобто в межах місячного строку на оскарження спірних наказів. Однак 20 лютого 2015 року позовну заяву повернуто через порушення правил підсудності, після чого він одразу звернувся до належного суду, тому причини пропуску строку звернення до суду є поважними.

Після уточнення позовних вимог позивач просив:

- поновити строк звернення до суду з позовними вимогами: про визнання строкового трудового договору від 01 листопада 2014 року, укладеного між військово-юридичним факультетом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого і ним та оформленого п. 4.13 наказу начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 01 листопада 2014 року № 204, таким, що укладений на невизначений строк, тобто безстроковим; про скасування п. 3.6 наказу начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 25 грудня 2014 року № 243 про звільнення його з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору, про поновлення його на роботі на військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого з 31 грудня 2014 року; про стягнення з Міністерства оборони України на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період 31 грудня 2014 року по 03 липня 2015 року, у загальній сумі 25 812 грн 83 коп.; про скасування п. 1.15 наказу начальника військово-юридичного факультету Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого від 31 жовтня 2014 року № 203 про звільнення його з роботи за п. 5 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з переведенням до військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого; скасувати п. 1.15 наказу начальника військово-юридичного факультету Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого від 31 жовтня 2014 року № 203 року про звільнення його з роботи за п. 5 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з переведенням до військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого;

- визнати строковий трудовий договір від 01 листопада 2014 року, який укладений між військово-юридичним факультетом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого і ним та оформлений п. 4.13 наказу начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого № 204, таким, що укладений на невизначений строк, тобто безстроковим;

- скасувати пункт 3.6 наказу начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 25 грудня 2014 року № 243 про звільнення його з роботи за п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням строку трудового договору;

- поновити його на роботі на військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого з 31 грудня 2014 року;

- стягнути з Міністерства оборони України на його користь середній заробіток із розрахунку у розмірі 4 233,85 грн за один місяць за час вимушеного прогулу, за період з 31 грудня 2014 року по 03 липня 2015 року, у загальній сумі 25 812 грн 83 коп;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі на військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Міністерства оборони України на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі середньомісячного заробітку за один місяць 4 233 грн 85 коп.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 07 липня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково.

Поновлено строк звернення до суду з позовними вимогами:

- про визнання строкового трудового договору від 01.11.2014 року, укладеного між військово-юридичним факультетом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та ОСОБА_6, та оформленого пунктом 4.13 наказу начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого № 204 від 01.11.2014 року, таким, що укладений на невизначений строк, тобто - безстроковим;

- про скасування пункту 3.6 наказу начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого № 243 від 25.12.2014 року про звільнення ОСОБА_6, з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору;

- про поновлення ОСОБА_6 на роботі на військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого з 31.12.2014 року;

- про стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_6 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за період з 31.12.2014 року по 03.07.2015 року, у загальній сумі 25 812 грн 83 коп.

- про скасування пункту 1.15 наказу начальника військово-юридичного факультету Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого № 203 від 31.10.2014 року про звільнення ОСОБА_6, з роботи за пунктом 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України у зв'язку з переведенням до військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2015 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 липня 2015 року змінено.

В частині поновлення строку звернення до суду рішення суду залишено без змін, в решті рішення суду скасовано.

Пункт 1.15 наказу начальника військово-юридичного факультету Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого № 203 від 31.10.2014 року скасовано.

В іншій частині у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - просить змінити рішення апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2015 року, скасувавши його в частині, що стосується відмови в задоволенні решти позовних вимог, та задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційних скаргах Міністерство оборони України та Національний юридичний університет України імені Ярослава Мудрого просять скасувати рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 липня 2015 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 25 вересня 2015 року в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги слід відхилити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, поновлюючи строк звернення до суду, з яким також погодилася колегія суддів апеляційного суду, виходив з того, що оскільки позивач із оспорюваними наказами про звільнення не погодився, доклав зусиль для поновлення свого порушеного права (звернувся 29 січня 2015 року до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом про скасування наказу, поновлення на роботі, який ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2015 року повернуто позивачу на підставі ст. 115 ЦПК України у зв'язку з порушенням правил підсудності), не ставився зневажливо до питання про захист своїх прав та строк пропущено на нетривалий час (06 березня 2015 року звернувся до суду з даним позовом), а тому наявні підстави для поновлення такого строку, що не суперечить вимогам ст. 234 КЗпП України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги пред'явлені до неналежного відповідача.

Скасовуючи та змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що Національний юридичний університет України імені Ярослава Мудрого є належним відповідачем у справі, п. 1.15 наказу начальника військово-юридичного факультету Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого від 31 жовтня 2014 року № 203 про звільнення позивача переведенням не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

Також колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що звільнення позивача у зв'язку із закінченням строку трудового договору відповідає вимогам закону, відсутні підстави вважати строковий договір укладеним на невизначений строк.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_6 з 09 грудня 2013 року працював на посаді завідувача навчально-методичного кабінету навчального відділення військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

На підставі наказу начальника військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 31 жовтня 2014 року № 203 ОСОБА_6, завідувача навчально-методичного кабінету навчального відділення, відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України звільнено 31 жовтня 2014 року у зв'язку з переведенням до військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Наказом начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 01 листопада 2014 року № 204 ОСОБА_6 прийнято на роботу за переведенням з військово-юридичного факультету Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого та прийнято на посаду завідувача навчально-методичного кабінету навчального відділення з 01 листопада до 31 грудня 2014 року на умовах трудового договору.

01 листопада 2014 року між військово-юридичним факультетом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого та ОСОБА_6 укладено строковий трудовий договір, за яким працівник призначений на посаду завідувача навчально-методичного кабінету навчального відділення військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого зі строком дії з 01 листопада по 31 грудня 2014 року.

Наказом начальника військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 25 грудня 2014 року № 243 ОСОБА_6, завідувача навчально-методичного кабінету навчального відділення, відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України звільнено у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

Згідно з книгою обліку руху трудових книжок ОСОБА_6 отримав трудову книжку 30 грудня 2014 року.

Також, як встановлено апеляційним судом, відповідно до п. 7 розділу І Положення про військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів від 15 серпня 2013 року № 1190/560 (z1541-13) , наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України від 24 червня 2014 року № 749/417 (v0749729-14) затверджено Положення про Військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (далі - Положення).

3гідно з п. 1 розділу І "3агальні положення" вказаного Положення, це положення визначає діяльність військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, використання військового майна, озброєння, військової техніки та інших матеріально-технічних засобів.

Факультет створюється, реорганізується і ліквідовується рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з Міністерством освіти і науки України. Факультет є військовим навчальним підрозділом Національного юридичного університету імені ЯрославаМудрого, розміщується на його фондах та розташований за адресою: 61023, м. Харків, вул. Динамівська, 4 (п. 3, п. 4 розділу І Положення).

Управління факультетом у межах компетенції здійснюється Міністерством освіти і науки України та Міністерством оборони України. З питань організаційної роботи, адміністративно-господарської і освітньої діяльності та організації навчально-виховного процесу факультет підпорядковується ректору університету. З питань особливостей підготовки військових фахівців, організації проходження служби, проходження практик (стажувань) та забезпечення військовим озброєнням, майном і спеціальною технікою факультет підпорядковується директору Департаменту військової освіти та науки Міноборони.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1998 року № 70 (70-98-п) утворено військово-юридичний факультет Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 04 грудня 2013 року № 1697 Національний університет "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" перейменовано на Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.

Таким чином, військово-юридичний факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого є підрозділом Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Безпосереднє управління факультетом здійснює начальник факультету (п. 7 розділу І Положення). Факультет університету має свою печатку із зображенням Державного Герба України, назвою вищого навчального закладу та власною назвою (п. 8 розділу І Положення)

З метою забезпечення функціонування факультету університет забезпечує утримання, експлуатацію та ремонт будівель і спору, у яких розміщені приміщення факультету, що знаходяться на його балансі; організовує забезпечення охорони державної таємниці і контролю за станом режиму секретності та захисту інформації з обмеженим доступом; визначає правила прийму для вступу на навчання до факультету (п. 1.2 Розділу ІІІ "Організація забезпечення функціонування факультету").

Начальник факультету є прямим начальником для усього особового складу факультету і забезпечує готовність факультету до переведення на функціонування в умовах особливого періоду, моральний та психологічний стан, індивідуальну підготовку, військову і трудову дисципліну особового складу, якість та повноту виконання замовлення з підготовки військових фахівців, стан навчально-виховної, методичної і наукової діяльності, належну експлуатацію та збереження озброєння та військової техніки, а також організацію забезпечення охорони державної таємниці та захисту інформації з обмеженим доступом.

Начальник військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, яким на час виникнення спірних правовідносин був ОСОБА_9, є уповноваженою особою з прийняття працівників на роботу до факультету, звільнення з роботи, застосування до працівника заходів заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника.

На підставі наказу начальника військово-юридичного факультету від 31 жовтня 2014 року № 203 ОСОБА_6, завідувача навчально-методичного кабінету навчального відділення, відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України звільнено 31 жовтня 2014 року у зв'язку з переведенням до військово-юридичного факультету Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Проте п. 5 ст. 36 КЗпП України передбачає переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Таким чином, вищевказана норма трудового законодавства передбачає можливість припинення трудового договору в порядку переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу чи організацію чи в зв'язку з переходом на виборну посаду за наявності певних умов, а саме: згоди працівника на переведення, угода між власниками або керівниками зацікавлених підприємств (того, на якому працює особа і того, куди він має намір перевестися), наказ за попереднім місцем роботи про переведення, а також наказ про прийняття на роботу за новим місцем роботи.

З матеріалів справи, пояснень сторін вбачається, що переведення було обумовлено зміною назви факультету з військово-юридичного факультету Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого на військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Так, згідно з витягом із спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 08 серпня 2014 року № Д-322/1/28дск було вирішено перейменувати військово-юридичний факультет Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого у військово-юридичний факультет Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Таким чином, позивач був переведений не на інше підприємство, установу, організацію, а в ту саму установу, лише після зміни її назви, що не відповідає вимогам закону.

Більше того, позивач не надавав згоди на звільнення переведенням, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач писав відповідну заяву, що його було ознайомлено з наказом від 31 жовтня 2014 року № 203, а заява позивача від 01 листопада 2014 року, на яку вказують відповідачі, містить прохання про прийняття позивача на роботу на умовах строкового контракту, а не звільнення переведенням. Конституція України (254к/96-ВР) гарантує право кожного громадянина на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі роду трудової діяльності та захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 21 К3пП України трудовий договір - це індивідуальна угода між працівником і роботодавцем. Контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватись угодою сторін.

Статтею 23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України "Про освіту" педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом.

З матеріалів справи вбачається, що до 31 грудня 2014 року на підприємстві було вирішено ввести новий штатний розклад, згідно з яким навчальне відділення, де завідувачем навчально-методичного кабінету був позивач, не передбачено, створено навчальну частину.

Позивач на цей час наполягає, що міг би працювати завідувачем навчально-методичного кабінету навчальної частини. Проте згідно з посадовою інструкцією за цією посадою, яка міститься в матеріалах справи, вимагається наявність юридичної освіти, якої позивач не має.

Позивач згідно з додатком до п. 3.2 наказу начальника військово-юридичного факультету був попереджений про наступне скорочення у зв'язку із проведенням організаційних заходів у військово-юридичному факультеті Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Сторони за взаємною згодою вирішили впорядкувати свої правовідносин шляхом укладання строкового трудового договору на строк до 31 грудня 2014 року.