Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Маляренка А.В.,

Парінової І.К.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства "Житло" орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Житло" орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" на рішення апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2016 року,

У січні 2015 року ДП "Житло" орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач працював на посаді директора орендного підприємства "Броварипромжитлобуд".

Згідно з ордером від 16 квітня 2007 року № 33 на підставі рішення адміністрації ОП "БрПЖБ" він отримав кімнату АДРЕСА_2, який на даний час перебуває на балансі позивача.

Указував, що у спірні кімнаті відповідач не проживав, проживає з дружиною у квартирі АДРЕСА_1, а кімнату у гуртожитку здає в оренду, що було підтверджено перевірками у даній кімнаті, де проживали сторонні особи.

На даний час кімната необхідна для передачі для проживання іншому працівнику позивача.

Позивач просив визнати відповідача як особу, яка не проживає більше шести місяців, таким, що втратив право користування спірно кімнатою з передбачених ст. 72 ЖК України підстав.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2015 року позов Дочірнього підприємства "Житло" орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" задоволено.

Визнано ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - кімнатою АДРЕСА_2

Рішенням апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2016 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Дочірнього підприємства "Житло" орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" відмовлено.

У касаційній скарзі Дочірнє підприємство "Житло" орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно з роз'ясненнями п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 (v0002700-85) (з внесеними до неї змінами) "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України (5464-10) " у справах про визнання наймача або членів його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Установлено, що з позовом позивач звернувся у січні 2015 року, як на підставу заявлених вимог указував на те, що при перевірці паспортного режиму в гуртожитку по АДРЕСА_2 Броварським районним відділом Управління Державної міграційної служби України в Київській області (далі - БРВ УДМС), що відбувались 28 січня 2014 року та 13 листопада 2014 року було встановлено, що відповідач за даною адресою не проживає, а у кімнаті проживають квартиранти.

Відповідачем на спростування вказаного надано докази причин відсутності відповідача в указані дні за місцем реєстрації.

Інших доказів не проживання відповідача більш ніж пів року в спірному приміщенні матеріали справи не містять.

На підтвердження проживання в кімнаті кватирантів позивачем відповідних доказів не надано.

Отже, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення суд апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 212- 214, 303, 315 ЦК України повно, всебічно та об'єктивно встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові, виходячи з того, що відповідач вселився у спірне помешкання на законних підставах та позивачем не було доведено його не проживання у ньому понад встановлений законом шестимісячний строк.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права при його ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Житло" орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" відхилити, рішення апеляційного суду Київської області від 08 лютого 2016 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.