Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Висоцької В.С., Ткачука О.С., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України, Міністерства фінансів України про захист прав споживачів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 грудня 2015 року,

У грудні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 1 листопада 2005 року він отримав, за придбані в 1990 році облігації, в Нікопольському відділенні № 7898 відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк" кошти в розмірі 11 025 грн. Однак згідно довідки аудитора компенсація збережень з урахуванням індексу інфляції за період з 1 жовтня 1996 по 1 жовтня 2005 року складає 31 056,32 грн. Вважав, що йому занижено компенсацію за його облігації та порушено його право на компенсацію його облігацій у відповідності з положеннями ч. 2 статті 3 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України".

Ураховуючи наведене та уточнивши свої вимоги, просив визнати за ним право на індексацію його облігацій Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, викуплених у нього 1 листопада 2005 року Нікопольським відділенням № 7898 ВАТ "Державний ощадний банк" у відповідності до ч.2 статті 3 наведеного вище Закону.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 грудня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення/ яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно виходив із його необґрунтованості.

Так, відновлення і повернення проіндексованих заощаджень провадиться лише через установи Ощадного банку України в межах передбачених для цього Державним бюджетом України і перерахованих з нього грошових сум, встановленої поетапності та черговості їх повернення.

Враховуючи, що Кабінетом Міністрів України на 2015 рік не приймалася постанова про виплату громадянам України компенсаційних виплат від знецінених грошових заощаджень, вкладених в установи Ощадного банку СРСР, в Державному бюджеті України відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (80-19) не передбачені кошти на проведення таких виплат, у відповідача - ПАТ "Державний ощадний банк України" не настав обов'язок провести такі виплати.

Правильно встановивши характер правовідносин, що виникли між сторонами, фактичні обставини справи, суди прийшли до вірного висновку, що оскільки сума придбаних позивачем облігацій складала 10 500 рублів СРСР, то нарахована сума, яку отримав позивач 1 листопада 2005 року в розмірі 11025 грн., відповідає вимогам, встановленим ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", а вимоги позивача про визнання права на індексацію його облігацій, які були викуплені в нього 1 листопада 2005 року, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, так як Державним бюджетом України виплата втрат від інфляції не передбачалась і не передбачена на поточний рік.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 9 грудня 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.