6-42ск16 Про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення майнової та моральної шкоди - 11.04.2016 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Готельний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України, директора Державного підприємства Готельний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою Державного підприємства Готельний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 07 вересня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного підприємства Готельний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України, директора Державного підприємства Готельний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення матеріальної та моральної шкоди, обґрунтовуючи свій позов наступним.

З 16 липня 1988 року вона прийнята на посаду адміністратора готельного комплексу "Феофанія" Академії наук УРСР. Перед звільненням вона обіймала посаду "адміністратор черговий" (наказ від 04 січня 2011 року № 14-к) та від 01 грудня 2014 року наказом № 16-к була звільнена із займаної посади згідно з ч. 2 ст. 41 КЗпП України. Підставою її звільнення слугували матеріали службового розслідування, проведеного адміністрацією підприємства, за наслідками якого було встановлено, що нею було порушено правила поселення до готелю та фінансову дисципліну підприємства.

З такими висновками вона не згода, оскільки висновки ґрунтуються на припущеннях, є необ'єктивними та є помстою за її активну позицію як члена виборчого органу первинної профспілкової організації ДП ГК "Феофанія" НАН України. Зокрема, фактичне поселення до готелю ОСОБА_3 відбувалося за її відсутності, про що свідчить відсутність її підпису в анкеті на поселення, коштів від вказаної особи вона особисто не отримувала. До журналу заселення вона не має відношення, журнал заселення до готелю був заповнений охоронцем. Сумнівність та упередженість висновків службового розслідування також підтверджується позицією первинної профспілкової організації ДП ГК "Феофанія" НАН України, яка своїм листом повідомила адміністрацію підприємства, що матеріали службового розслідування від 23 вересня 2014 року не свідчать про порушення нею правил поселення до готелю та фінансової дисципліни, та заперечувала проти застосування до неї такого дисциплінарного стягнення як звільнення.

Крім того, що вона є одинокою матір'ю, має на утриманні дитину-інваліда, та не могла бути звільнена, оскільки ст. 184 КЗпП України містить заборону звільнення таких осіб.

Також зазначала, що незаконними діями відповідача їй було завдано майнову шкоду у розмірі 4 223 грн 69 коп., оскільки внаслідок незаконних дій відповідача погіршився її стан здоров'я. Вона була змушена звертатись до лікарів, витрачати ліки на відновлення попереднього стану здоров'я. Незаконними та протиправними діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, яка полягає в тому, що внаслідок її звільнення вона втратила нормальні життєві зв'язки, та їх налагодження вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір моральної шкоди позивачкою оцінений у 200 тис. грн. Крім того просить стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 07 вересня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 02 грудня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ від 01 грудня 2014 року № 16-к про звільнення ОСОБА_1 з посади чергового адміністратора Державного підприємства Готельний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України згідно з ч. 2 ст. 41 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді чергового адміністратора Державного підприємства Готельний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України.

Стягнуто з Державного підприємства Готельний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02 грудня 2014 року до 07 вересня 2015 року в розмірі 11 489 грн 30 коп. Визначена судом сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає стягненню на користь позивача за вирахуванням суми прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.

Стягнуто з Державного підприємства Готельний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 4 тис. грн.

У решті позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Державне підприємство Готельний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судом установлено, що ОСОБА_1 з 16 липня 1988 року прийнята на посаду адміністратора готельного комплексу "Феофанія" АН України та внаслідок неодноразових реорганізацій підприємства та приведення професійної назви роботи працівника до Класифікатора, обіймала до звільнення посаду - чергового адміністратора.

Відповідно до посадових інструкцій ОСОБА_1 працюючи на посаді чергового адміністратора готелю та мала здійснювати розрахунок за проживання та надання послуг, наглядати та відповідати за своєчасністю оплати за проживання у готелі та за послуги, не допускаючи заборгованості. 01 березня 2007 року з ОСОБА_1 укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Наказом по Державному підприємству Готельний комплекс "Феофанія" НАН України від 01 грудня 2014 року № 16-к, виданому керівником підприємства ОСОБА_2, ОСОБА_1 звільнена з роботи згідно з ч. 2 ст. 41 КЗпП України на підставі матеріалів службового розслідування, листування з первинною профспілковою організацією. З наказом про звільнення ОСОБА_1 ознайомлена 01 грудня 2014 року, в наказі вона висловила категоричну незгоду з даним наказом.

Відповідно до наказу про звільнення, ОСОБА_1 була звільнена з роботи згідно з ч. 2 ст. 41 КЗпП України, але зазначена норма права не регулює правовідносини, які склались між ОСОБА_1 та ДПГК "Феофанія" НАН України. Як пояснила суду апеляційної інстанції представник відповідача, у тексті наказу про звільнення допущена описка, оскільки ОСОБА_1 звільнена з роботи за п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Частиною 1 ст. 43 КЗпП України встановлено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, п. 2 ст. 41 може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

ОСОБА_1 є членом виборного органу первинної профспілкової організації ДП ГК "Феофанія" ПАН України.

22 вересня 2014 року заступником директора підприємства ОСОБА_4 директору підприємства подано доповідну про факт порушення фінансової дисципліни черговим адміністратором ОСОБА_1

22 вересня 2014 року № 17-п директором підприємства видано наказ про проведення службового розслідування зазначеного у доповідній факту та призначено відповідну для цього комісію.

Відповідно до акта службового розслідування від 23 вересня 2014 року комісією встановлено, що черговим адміністратором ОСОБА_1 порушено правила поселення до готелю та фінансову дисципліну підприємства. Зокрема, комісією встановлено, що при поселенні до готельного номера 411 ОСОБА_3 черговим адміністратором була ОСОБА_1, яка не внесла до розрахункової книги записи про оплату номеру 411 (150 грн). Кошти згідно з касовим звітом за номер 411 з 19 до 20 вересня 2014 року не надходили.

За наслідками проведеного службового розслідування директор ДП ГК "Феофанія" НАН України ОСОБА_2, надавши копії матеріалів службового розслідування, 24 вересня 2014 року звернувся з листом до Голови первинної профспілкової організації ДП ГК "Феофанія" НАН України, в якому просив відповідно до умов колективного договору та вимог законодавства України надати висновки стосовно порушення правил поселення до готелю та фінансової дисципліни черговим адміністратором ОСОБА_1, для передачі матеріалів до правоохоронних органів з метою проведення розслідування та кваліфікації правопорушення відповідно до законодавства.

Листом від 09 жовтня 2014 року Головою первинної профспілкової організації ДП ГК "Феофанія" НАН України надана відповідь про те, що первинна профспілкова організація, дослідивши матеріали службового розслідування від 23 вересня 2014 року, не вбачає порушення правил поселення до готелю та порушення фінансової дисципліни та заперечує проти застосування щодо ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. Зокрема, профспілковою організацією проведено аналіз матеріалів службового розслідування, відповідно до якого профспілковою організацією встановлено наступні обставини: анкета про поселення до готелю ОСОБА_3 не підписана ОСОБА_1, до обов'язків чергового адміністратора не входить заповнення журналу заселення, який заповнений охоронцем, перевірка стану прибирання номерів за 20 вересня 2014 року свідчить про те, що номер 411 не прибирався, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що вона не здійснювала поселення ОСОБА_3 до готелю.

Судом установлено, що відповідач отримав від первинної профспілкової організації ДП ГК "Феофанія" НАН України мотивовану відмову щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, яка є обґрунтованою та такою, що містить у собі аналіз матеріалів службового розслідування.

Не погодившись з відмовою первинної профспілкової організації ДП ГК "Феофанія" НАН України щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, відповідач видав наказ про звільнення позивача з роботи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України.

Частиною 2 ст. 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ч. 2 ст. 252 КЗпП України передбачено, що однією з гарантій можливості здійснення такими особами своїх повноважень є заборона притягнення їх до дисциплінарної відповідальності без попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є.

Згідно з ч. 6 ст. 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору з працівником має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у такій згоді, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

Судом установлено, що зміст листа директора ДП ГК "Феофанія" НАН України від 24 вересня 2014 року не містить вимог підприємства щодо надання профспілкою згоди на звільнення ОСОБА_1 Прохання про надання в письмовому вигляді висновків стосовно порушення правил поселення до готелю та фінансової дисципліни ОСОБА_1 не є за своїм змістом зверненням роботодавця з клопотанням про надання згоди виборного органу профспілки, членом якого є ОСОБА_1, на її звільнення.

Листом від 09 жовтня 2014 року, Головою первинної профспілкової організації ДП ГК "Феофанія" НАН України надана відповідь на запит від керівництва від 24 вересня 2014 року, яким повідомлено, що матеріали службового розслідування не містять об'єктивних даних, які вказують на те, що ОСОБА_1 було допущено порушення правил поселення до готелю та порушення фінансової дисципліни, та заперечує проти застосування щодо ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. Вказана відмова вірно оцінена судом обґрунтованою, та такою яка містить у собі аналіз матеріалів службової перевірки.

Тобто, відповідач (на свій лист) отримав від первинної профспілкової організації ДП ГК "Феофанія" НАН України відмову щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, розцінив цю відмову як ненадання згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи, що підтверджується листом директора ДПГК "Феофанія" ОСОБА_2 (а. с. 77) і видав наказ про її звільнення з роботи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позивач була звільнена з роботи без згоди профспілкової організації.

З огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 43 КЗпП України суд дійшов висновку про відсутність у відповідача достатніх правових підстав для звільнення ОСОБА_1 з роботи, з врахуванням отриманої обґрунтованої відмови профспілки щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення. Суд ухвалив рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі, стягнув з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги Державного підприємства Готельний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.