Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 квітня 2016 року м. Київ
|
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства "Старавто" закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року,
встановила:
У червні 2015 року дочірнє підприємство "Старавто" закритого акціонерного товариства "Київстар Дж.Ес.Ем." (далі - ДП "Старавто" ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 2 січня 2002 року сторони перебували в трудових правовідносинах. 17 вересня 2004 року між сторонами було укладено договір позики, за умовами якого позивач надав відповідачу безвідсоткову цільову позику на господарчі потреби у сумі 200 000 грн на термін 13 років. Згідно п. 2.4. договору у випадку звільнення працівника з підприємства, працівник зобов'язаний повністю погасити залишок позики. У подальшому були укладені додаткові угоди до договору. 29 грудня 2014 року позивач видав наказ про припинення трудового договору та звільнення відповідача за угодою сторін, згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України з 31 грудня 2014 pоку. Відповідачем здійснювалось погашення позики відповідно до графіку встановленому додатковою угодою від 7 серпня 2014 року. Станом на дату припинення трудових правовідносин залишок не погашеної частини позики становить 68 900 грн, яку просило стягнути з відповідача.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року, позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ДП "Старавто" ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." заборгованість за договором позики від 17 вересня 2004 року у розмірі 68 900 грн та 689 грн судового збору.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Задовольняючи позов, суди правильно застосували положення ст. ст. 525, 526, 530, 1046, 1049 ЦК України, дали належну оцінку наданим сторонами доказам (ст. 212 ЦПК України) та прийшли до вірного висновку, що між сторонами було укладено договір позики, за умовами якого підприємством було перераховано грошові кошти працівнику, останній вносив платежі у рахунок погашення позики, відповідно до умов договору. На час припинення трудових правовідносин між сторонами залишок непогашеної відповідачем частини позики становив 68 900 грн, який добровільно сплачений не був, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.
Доводи, викладені в касаційній скарзі аналогічні доводам, викладеним у апеляційній скарзі, були предметом перевірки апеляційним судом та були відхилені.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 лютого 2016 року залишити без змін.
ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
|
В.С. Висоцька
О.В. Умнова
І.М.Фаловська
|