Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є.,

суддів: Коротуна В.М., Мазур Л.М.,

Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, законним представником якого є ОСОБА_6, про стягнення боргу за договором позики,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2015 року

та касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2015 року за заявою ОСОБА_3 про встановлення способу і порядку виконання рішення,

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути на його користь з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, законним представником якого є його мати ОСОБА_7, по 517 232 грн з кожного в рахунок повернення боргу ОСОБА_8 за договором позики від 12 вересня 2012 року.

На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_8 відповідно до розписки від 12 вересня 2012 року отримала від нього в борг 80 000,00 доларів США, які зобов'язалась повернути до 12 вересня 2013 року.

Позивач вказав, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а 05 листопада 2013 року, тобто в межах шестимісячного строку після відкриття спадщини ОСОБА_8, ним подано до нотаріальної контори вимогу кредитора до її спадкоємців, якими є відповідачі у справі та які отримали у спадщину майно на суму по 526 285 грн 50 коп. кожний, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право на спадщину, виданими ОСОБА_4; про отримання свідоцтв спадкоємцем ОСОБА_5 на час його звернення з позовом до суду відомостей немає.

Посилаючись на те, що станом на 10 жовтня 2014 року гривневий еквівалент 80 000,00 доларів США становить 1 034 464 грн, позивач просив стягнути з кожного із відповідачів на його користь, в межах вартості отриманого у спадщину майна, по 517 232 грн.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 грудня 2014 року позов задоволено повністю.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 517 232 грн в рахунок повернення боргу ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, за договором позики від 12 вересня 2012 року.

Стягнуто із ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, законним представником якого є його мати ОСОБА_7, на користь ОСОБА_3 517 232 грн в рахунок повернення боргу ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, за договором позики від 12 вересня 2012 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У квітні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_5 на його користь 517 232 грн (а. с. 105-108, т. 1), посилаючись на відсутність дій законного представника ОСОБА_5 щодо належного оформлення спадкового майна, а також відсутність реєстрації права власності на це майно, що унеможливлювало виконання вказаного рішення суду.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 червня 2015 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, орган опіки та піклування Ніжинської міської ради звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Також, не погодившись із ухвалою місцевого суду, з апеляційною скаргою до суду звернувся ОСОБА_3

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2015 року апеляційну скаргу органу опіки та піклування Ніжинської міської ради задоволено частково, рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 грудня 2014 року скасовано в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_5 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, законним представником якого є його мати ОСОБА_7

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 червня 2015 року залишено без змін.

У касаційних скаргах ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалу апеляційного суду від 11 листопада 2015 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню, з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що вартість майна, одержаного у спадщину відповідачами, перевищує розмір боргу за договором позики, а тому дійшов висновку, що відповідачі, які прийняли спадщину ОСОБА_8 в рівних частках по Ѕ частини, зобов'язані відповідно до ст. 1292 ЦК України задовольнити вимоги позивача стосовно договору позики від 12 вересня 2012 року в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_5 та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у позові, врахував висновок судового експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 08 жовтня 2015 року № 2839/2840/15-24, відповідно до якого рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_8 в розписці від 12 вересня 2012 року виконані не нею, а іншою особою, дійшовши висновку про відсутність підстав для стягнення із ОСОБА_5, законним представником якого є його мати ОСОБА_7, боргу за вказаним вище договором позики.

Залишаючи без змін ухвалу місцевого суду від 04 червня 2015 року про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених положеннями ст. 373 ЦПК України, для встановлення способу і порядку виконання рішення суду першої інстанції від 08 грудня 2014 року.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з таким висновком апеляційного суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до оригіналу розписки від 12 вересня 2012 року ОСОБА_8 отримала в борг від ОСОБА_3 80 000,00 доларів США для особистих потреб та зобов'язувалась повернути грошові кошти до 12 вересня 2013 року (а. с. 228, т. 1).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_8 померла (а. с .8, т. 1).

З матеріалів спадкової справи № 159/2013, яка була заведена в Ніжинській міській державній нотаріальній конторі, вбачається, що спадкоємцями майна ОСОБА_8, яке складається із: 1/6 частини житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель по АДРЕСА_2; 1/2 частини житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0333 га по АДРЕСА_2; 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0302 га по АДРЕСА_2; 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, загальною вартістю 1 052 571 грн, по 1/2 частини є її чоловік ОСОБА_4 та її онук ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, законним представником якого є його мати ОСОБА_7 (а. с. 45-78, т. 1).

Відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом видані ОСОБА_4

Вимога (претензія) про обов'язок спадкодавця на суму 80 000 доларів США була подана позивачем до Ніжинської міської державної нотаріальної контори 05 листопада 2013 року (а. с. 46-47, т. 1).

Відповідно до висновку судового експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 08 жовтня 2015 року № 2839/2840/15-24 рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_8 в розписці від 12 вересня 2012 року виконані рукописним способом за допомогою кулькової ручки без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів не ОСОБА_8, а іншою особою (а. с. 68-75, т. 2).

З огляду на вказане колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції, беручи до уваги висновок судового експерта Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 08 жовтня 2015 року № 2839/2840/15-24, згідно з яким рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_8 виконаний не нею, а іншою особою, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови в частині позовних вимог до ОСОБА_5, оскільки апеляційна скарга органу опіки та піклування Ніжинської міської ради була подана саме в інтересах малолітнього ОСОБА_5

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом апеляційної інстанції в оскаржуваній частині були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки.

У той же час не можна погодитися з висновком апеляційного суду про наявність підстав для залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_4, оскільки як зазначалося вище, рішення суду першої інстанції оскаржувалося в апеляційному порядку лише в частині вирішення позовних вимог до малолітнього ОСОБА_5, а тому в частині вимог до ОСОБА_4 цим судом на предмет законності та обґрунтованості не переглядалося.

З огляду на викладене із мотивувальної та резолютивної частин рішення апеляційного суду підлягає виключенню посилання суду на залишення рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову до ОСОБА_4 без змін.

Враховуючи, що рішенням суду апеляційної інстанції від 11 листопада 2015 року обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до малолітнього ОСОБА_5, відсутні підстави для встановлення способу і порядку виконання рішення суду першої інстанції в цій частині, а тому ухвала апеляційного суду від 11 листопада 2015 року підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скаргиОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2015 року залишити без змін, виключивши із мотивувальної та резолютивної частин рішення апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2015 року посилання на залишення рішення суду першої інстанції без змін в частині вирішення позову до ОСОБА_4.

ухвала оскарженню не підлягає.