Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Маляренка А.В., Демяносова М.В., Парінової І.К., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства "Наш Дім" про стягнення заробітної плати за період затримки розрахунку при звільненні, за касаційною скаргою Державного підприємства "Наш Дім" на рішення апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року,

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Наш Дім" (далі ДП "Наш Дім") з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з ДП "Наш Дім" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 червня 2014 року по 30 червня 2014 року у розмірі 1 669 грн 28 коп.; суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 липня 2014 року по 26 травня 2015 рік включно у розмірі 47 366 грн 42 коп.; суму різниці у розмірі середнього заробітку за період з липня 2013 року по квітень 2014 рік включно у розмірі 3 437 грн 28 грн.

Посилається на те, що рішенням апеляційного суду м. Києва від 26 березня 2015 року встановлено, що його посадовий оклад протягом лютого -червень 2013 року складав 4 000 грн, в той час як згідно закону та Галузевої угоди по галузі житлово-комунального господарства на 2010-2012 роки, норми якої розповсюджувалися на період роботи позивача, повинна була складати 4 381 грн 92 коп., і з ДП "Наш Дім" стягнуто суму ненарахованої і невиплаченої заробітної плати в розмірі 1 756 грн 83 коп. Проте, вказане рішення виконано та остаточний розрахунок з ОСОБА_4 проведено лише 26 травня 2015 року. На думку позивача, відповідач в порядку ст. 117 КЗпП України має сплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за вищевказаний період, виходячи із посадового окладу в розмірі 4 381 грн 92 коп.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 липня 2015 року скасовано, позов задоволено.

Стягнуто з ДП "Наш Дім" на користь ОСОБА_4 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 червня 2014 року по 30 червня 2014 рік включно у розмірі 1 669 грн 28 коп.; суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 липня 2014 року по 26 травня 2015 рік включно у розмірі 47 366 грн 42 коп.; суму різниці у розмірі середнього заробітку за період з серпня 2013 року по квітень 2014 рік включно у розмірі 3 437 грн 28 коп., а всього 52 472 грн 98 коп.

У касаційній скарзі ДП "Наш Дім" просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та не правильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягаєзадоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суд апеляційної інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог ст. 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що згідно правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду України від 29 січня 2014 року по справі № 6-144цс13, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені ст. 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 цього Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що не відповідає вимогам ст. 335 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Державного підприємства "Наш Дім" відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 11 листопада 2015 року залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає.